Справа №2-99 2007 р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2007 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді                                                                             Кудіна A.M.

при секретарі                                                                                      Набоковій О.М.

представник                                                                                       ОСОБА_7 ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" до

ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідачів мотивуючи свої вимоги тим,  що вони допустили безпідставне змішування нафтопродуктів і в результаті було завдано матеріальних збитків позивачу на суму 15633 грн. 86 коп.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав,  та вказав,  що 11.10.2005 р. від ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" в адресу НГВУ "Охтирканафтогаз" був поставлений бензин марки А-92 в кількості 64110 кг,  але в ході прийняття нафтопродуктів комісією в складі заступника начальника БМТЗ ОСОБА_2,  заступника начальника служби забезпечення матеріалами ОСОБА_4. ,  бухгалтера ОСОБА_5.,  завідуючого складом № 8 БМТЗ ОСОБА_1 не було в порушення вимог Інструкції про порядок приймання,  транспортування,  зберігання,  відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України перевірено марку бензину,  а бензин було прийнято за кількістю як "А-80",  та злитий в резервуар № 10 для зберігання бензину "А-80",  та був складений акт внутрішньоскладського приміщення від 14.10.2005 р. як бензин А-80 по ціні 1061 грн. 14 коп.3а 1 т.

Відповідачка ОСОБА_3 не перевірила марку бензину і склала акт про відповідальне зберігання,  вказавши бензин А-80,  та в зв'язку з цим,  і бухгалтерією поставлено на облік бензин марки А-80. Вказаний бензин був витрачений для заправки автомашин,  але коли стало відомо про змішування бензину 25.11.2005 р. була утворена комісія,  яка склала акт про змішування бензину та було пораховано завдані підприємству з вини відповідачів збитки в сумі 15633 грн. 86 коп. уточнюючи свої вимоги представник позивача прохав стягнути вказану суму збитків із відповідачів,  та судові витрати по справі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив,  що з боку ВАТ "Укрнафта" було повідомлено НГВУ,  що відгружений бензин А-80,  11.10.2005 р. вказана цистерна з бензином надійшла,  але ОСОБА_1 не дозволив зливати бензин,  так як на складі проводились зачистки ємкостей,  але таку команду дав заступник начальника ОСОБА_8 Цистерну з бензином приймали не всі члени комісії,  а ОСОБА_1. ,  ОСОБА_2. також ОСОБА_8 і ще 2 радники начальника НГВУ.

ОСОБА_1.  перевірив № цистерни,  пристрої на цистерні,  питому вагу і сумніву не було,  що там був бензин марки А-80 який злили в 10-ту ємкість,  яка була зачищена. Потім був складений акт прийому і з 18.10.2005 р. почався відпуск бензину на АЗС.  Пізніше виявилось,  що був поставлений бензин А-92. ОСОБА_1.  .вважає,  що він своїми діями шкоди підприємству не завдавав,  адже весь бензин був витрачений на потреби НГВУ.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив,  що не визнає позовні вимоги,  оскільки,  комісія виконувала свою роботу згідно інструкції,  цистерна з бензином була прийнята візуально,  згідно документації,  були перевірені пломби,  зроблені заміри,  складений акт прийому по кількості,  питома вага відповідала бензину А-80. Вказав,  що акт на зберігання затверджував ОСОБА_8,  до акту прикладається залізнична накладна. Пам'ятає,  що факсом від ВАТ "Укрнафта"

 отримали підтвердження,  що отримали бензин А-80. Також,  зазначив,  що він і так вже наказаний,  йому оголосили догану,  позбавили всіх винагород,  премій.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила,  що вона пам'ятає,  як на початку жовтня 2005 р. з ВАТ "Укрнафта" до відділу БМТЗ надійло повідомлення,  що в адресу підприємства відправлено бензин А-80. Цистерна з бензином надійшла 11.10.2005 р. вона зразу не була злита так як йшли роботи по зачистці ємкостей,  а потім,  було звірено кількість бензину,  де замірена питома вага,  і ОСОБА_3 склала акт прийомки на бензин А-80,  не звірившись із залізничною накладною. Бензин використовувався для заправки автомобілів.

Відповідачка ОСОБА_4.  та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили,  що ОСОБА_4.  не була присутня при прийманні цистерни з бензином її про це ніхто не повідомляв,  вона підписала акт приймання,  який вже був складений та підписаний ОСОБА_2. та ОСОБА_1.  також,  вважають,  що змішування бензину не було,  адже кількість бензину залишалась однаковою - 64110 кг.

Відповідачка ОСОБА_5. пояснила,  що позову не визнає,  адже участі в прийомі бензину вона не брала,  акт прийому підписала,  оскільки в акті не було розбіжностей,  пізніше з ВАТ "Укрнафта" було підтвердження,  що надійшов бензин саме А-80. В обов'язки ОСОБА_5. не входить провірка бензизу по ємкості. Вважає,  що вона своїми діями ніяку шкоду підприємству не завдавала.

Заслухавши пояснення сторін,  представників,  свідків,  вивчивши матеріали цивільної справи,  та матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 1-66-1 пр-06 суд встановлює наступні обставини справи.

Наказом начальника НГВУ "Охтирканафтогаз" від 26.08.2005 р. № 800 була утворена постійно діюча комісія по вхідному контролю та якості ТМУ,  що надходить до НГВУ "Охтирканафтогаз". До складу комісії входили ОСОБА_2 заступник начальника БМТЗ,  ОСОБА_1 завідуюючий складом №' 8 БМТЗ,  ОСОБА_4.  заступник начальника служби забезпечення матеріалами,  ОСОБА_5. - бухгалтер НГВУ "Охтирканафтогаз".

06.10.2005 р. від ВАТ "Укрнафта" надійшло усне повідомлення до складу № 8 БМТЗ НГВУ "Охтирканафтогаз" про те,  що в їхню адресу відпущено 64110 т. пального "А-80". 11.10.2005 р. фактично цистерна із бензином надійшла до залізничної станції "Охтирка" і в цей же день вона була поставлена на заправку,  але в зв'язку із зачисткою ємкостей,  на територію складу № 8 БМТЗ вона була поставлена 14.10.2005 р. та в складі -ОСОБА_2,  ОСОБА_1 разом із заступником начальника НГВУ з комерційних питань ОСОБА_8вказані нафтопродукти були прийняті,  про що був складений акт від 11.10.2005 р. про приймання нафтопродуктів за кількістю - 64110 т. від AT "Нафтохімік Прикарпаття". Вказаний акт підписаний ОСОБА_2,  ОСОБА_4. ,  ОСОБА_5.,  ОСОБА_1. та завірений ОСОБА_8В ході приймання нафтопродуктів комісією було перевірено № цистерни,  пломби,  та було зроблено замір питомої ваги. Технік з обліку ПММ ОСОБА_3 склала акт прийому - передачі товару на відповідальне зберігання № 686 від 11.10.2005 р. вказавши в акті бензин "А-80",  після чого акт та залізнична накладна були передані нею в бухгалтерію на оприбуткування.

Відповідно до приходного ордеру № 5304 від 17.10.2005 р. бензин марки А-80 в кількості 64ПО кг був поставлений на облік та витрачений для заправки автомашин підприємства з 18 по 20.10.2005 р.

Як з'ясувалося пізніше під час звірки 16.11.2005 р. в адресу НГВУ "Охтирканафтогаз" був поставлений бензин А-92 в кількості 64110 кг,  а не бензин А-80. Наказом по підприємству створена комісія по встановленню причин змішування,  та за результатами роботи комісії був складений акт від 25.11.2005 р. в якому зазначено,  що змішування нафтопродуктів відбулося з вини комісії,  та при прийомці нафтопродуктів допустила недбалість та виник збиток в сумі 15633 грн. 86 коп. як різниця вартості бензину А-92 та А-80.

Представник позивача зазначає,  що відповідальні працівники порушили Інструкцію про порядок приймання,  транспортування,  зберігання,  відпуску та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України,  в їх діях мається ознака злочину передбаченого  ст.  367 КК України,  а тому відповідно до вимог ч.3  ст.  134 КЗпП України вони повинні відшкодувати підприємству заподіяну шкоду.

Оцінивши та дослідивши надані суду докази,  суд встановлює,  що дійсно членами комісії по прийомці ПММ не були перевірені дані залізничної накладної № 35645601І в результаті був прийнятий бензин марки А-92,  та А-80 в кількості 64110 кг в той же час,  судом встановлено,  що вказаний спір виник із трудових правовідносин та повинен вирішуватись відповідно до вимог законодавства про працю.

 постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 р. "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди,  заподіяної підприємствам,  установам,  організаціям та їх працівникам" із змінами внесеними

постановами від 28.03.1997 р. та № 3 від 3.12.1992 р. № 12 в п.3 передбачено,  що суд повинен з'ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір* якими неправомірними діями її заподіяно,  в чому полягала вина кожного працівника. П. 9 вказаної Постанови передбачає,  що суду повинні надаватись докази,  що підтверджують вчинення працівником діянь що переслідуються в кримінальному порядку.

Аналізуючи надані суду докази суд приходить до висновку,  що позивачем не надано суду належних доказів які б вказували що відповідачам їх діями була спричинена підприємству пряма шкода,  оскільки,  фактично суд позбавлений можливості визначити вину кожного,  відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.03.2006 р. винесену помічником Охтирського міжрайонного прокурора за вказаними вище фактами відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях службових осіб складу № 8 БМТЗ НГВУ "Охтирканафтогаз" ознак складу злочину передбаченого ч. 1  ст.  367 КК України. Тому суд вважає,  що посилання позивача на  ст.  134 ч.3 КЗпП України є безпідставними. Суд враховує також той факт,  що отриманий бензин А-92 в кількості 64110 кг був використаний на потреби підприємства,  та відповідачі притягувались до дисциплінарної відповідальності.

А тому,  за таких обставин,  суд вважає,  що позовні вимоги ВАТ "Укрнафта" задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного,   ст.  212-215 ЦПК України,  суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" до ОСОБА_1,  ОСОБА_2  ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення матеріальних збитків в сумі 15 тис.  633 грн. 86 коп.3адоволенню не підлягають із-за безпідставності заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайсуд протягом 20 днів з часу подачі заяви на апеляційне оскарження яка подається до суду протягом 10 днів з часу проголошення рішення.