Судове рішення #15381238

УКРАИНА

АПЕЛЛЯЦИОННЫЙ СУД ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ

                                                                                

22-а-21288/11

Справа № 22а-21288/11                                                        Головуючий в 1-й інстанції

Категорія – 10.3.2 (1)                                                                    суддя: Соловйова Л.Я.

                                                                                               Суддя-доповідач – Зубакова В.П.

У ХВ А Л А

Іменем України

20 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:     Зубакової В.П.,

суддів:                          Неклеси В.І., Остапенко В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну  справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Інгулецького районного суду  м. Кривого Рогу від 03 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі  м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок, виплатити пенсію та додаткову пенсію, -

                                                    

В С Т А Н О В И Л А:   

У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який  в подальшому  уточнив, та просив суд поновити строк звернення до суду, визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови у перерахунку пенсії за період з 01.01.2008 року по 31.05.2009 року та  зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України  в  Інгулецькому районі м. Кривого Рогу (далі - УПФУ) здійснити позивачу перерахунок та виплатити пенсію і додаткову пенсію  відповідно до вимог ст.50, п.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування», як учаснику  ліквідації  аварії  на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду 3-ої групи за період з 01.01.2004 року по 31.05.2009 року із врахуванням тих сум, які були йому виплачені.

        Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу  від 03 березня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі  м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок, виплатити пенсію та додаткову пенсію задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі  м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стосовно відмови  ОСОБА_2 у перерахунку  додаткової пенсії  відповідно до вимог  ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17.09.2008 року по 31.05.2009 року.

Зобов’язано відповідача  здійснити перерахунок та виплатити додаткову пенсію ОСОБА_2 відповідно до вимог  ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17.09.2008 року по 31.05.2009 року включно в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України за 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням сум, які були внесені за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

              В апеляційній скарзі УПФУ ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, вважають що судом першої інстанції не врахована неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин. Відповідач вважає, що розмір пенсій, доплат і компенсації  визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим позивачу правомірно проведені виплати у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання  соціального  захисту окремих  категорій громадян».

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-VI «Про внесення  змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності  з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України  від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18.02.2010р. №1691—VІ  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з»явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 27.12.1993 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 3-ої групи. Інвалідність пов’язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу,  отримує державну пенсію згідно розпорядження УПФУ № 324 від 15.06.2006 року у відповідності з вимогами ч.1ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію, як потерпілий  внаслідок  Чорнобильської катастрофи  у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 51 Закону передбачає, що особам, віднесеним  до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів  мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 3 статті 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про  часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при перерахунку додаткової пенсії позивачу має застосовуватись прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

           Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про  деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі,  не підлягає застосуванню, оскільки  згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно - правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

            Безпідставні, також, посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування  положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання  щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

             В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова суду не оскаржується.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.

  Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

 У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  в Інгулецькому  районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області – залишити без задоволення.

Постанову  Інгулецького районного суду  м. Кривого Рогу від 03 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація