УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-20806/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 10.3.3 (І) Бутенко М.В.
Доповідач - Михайлів Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
26 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про оскарження дій суб’єкта владних повноважень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради (наділі – УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради) про оскарження дій суб’єкта владних повноважень, посилаючись на те, що з 2007р. вона перебуває на обліку у відповідача й отримує від нього щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати строк позовної давності пропущеним з поважної причини і поновити його; визнати незаконними дії відповідача у проведенні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.04.2007 року по 11.05.2008 року; зобов’язати відповідача сплатити на її користь недоплачену грошову допомогу за період з 01.04.2007 року по 11.05.2008 року в розмірі 5016,28 грн.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення заявлених нею позовних вимог в частині проведення перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по грудень 2007 року включно, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні заявлених нею позовних вимог у зв’язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки з моменту отримання нею відповіді та направлення позовної заяви до суду, передбачений КАС України, строк нею не порушено.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у зв’язку з народженням доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради та отримує щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як незастрахована особа (непрацююча).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності поважних причин для поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду з позовом щодо її вимоги за 2007 рік та правомірності дій відповідача стосовно нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який набрав чинності 01.01.2007 року, було призупинено дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» .
Абз.3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнано неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення рішення положення п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року застосуванню до врегулювання спірних правовідносин підлягали вимоги ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.
Однак, УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, продовжуючи застосовувати приписи абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», нараховувало та виплачувало позивачу ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня по грудень 2007 року у наступних розмірах, а саме: за липень 2007 року – в сумі 129,03 грн., за серпень-жовтень 2007 року – в сумі по 132,64,41 грн., за листопад 2007 року – в сумі 140,05 грн. та за грудень 2007 року - в сумі 144,10 грн., що підтверджується довідкою УПСЗН виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від 14.10.2009 року (а.с. 7).
Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно визначив, що саме з 09.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, по 31.12.2007 року - до кінця поточного року, дії відповідача з призначення та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є неправомірними.
Разом з тим, суд першої інстанції врахував, що позивач, звернувшись до суду з позовом 04.11.2009 року (а.с. 2), пропустила передбачений ст. 99 КАС України в діючий на той час редакції річний строк звернення до суду з позовом, й заявивши клопотання про його поновлення не навела поважних причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України в діючий на той час редакції, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи те, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким відновлено право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в передбаченому відповідним законодавством розмірі, було опубліковано 27.07.2007 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача були об’єктивні можливості на протязі річного строку здійснити захист своїх прав та інтересів, а будь-яких доказів в підтвердження поважності причин пропуску річного строку звернення до суду ОСОБА_2 не надано.
Крім того, в апеляційній скарзі позивач взагалі зазначила про відсутність пропуску нею річного строку звернення до суду з позовом, оскільки про порушення свого права вона дізналася в листопаді 2009 року, тобто з дня отримання відмови відповідача від перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказані доводи колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать обставинам справи та нормам діючого законодавства.
Погоджується колегія суддів й з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008 року по 12.05.2008 року включно, оскільки за цей період призначення та виплата сум допомоги відповідачем здійснювалася позивачу в розмірах, визначених ч. 1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зі змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI. Оскільки вказані положення Закону не визнавалися неконституційними і діють станом на теперішній час, то підстави для визнання дій відповідача незаконними відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін у відповідності до положень ст. 200 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 04 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: