УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-20732/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 10.3.1. (Ш) Бардін О.С.
Доповідач - Михайлів Л.В.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому розі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу) про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, посилаючись на те, їй, як дитині війни, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року відповідачем не виплачується щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Просила суд поновити строк звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року включно в сумі 5203,30 грн., а також надалі нараховувати таку допомогу при виплаті пенсії.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу щодо ненарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2009 року, виходячи із встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язано УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни з 01 лютого 2009 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.
В іній частині позовних вимог – відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про зміну постанови суду першої інстанції й просить суд зобов’язати відповідача нарахувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 21.02.2007 року по дійсний час, посилаючись на те, що суд помилково застосував до врегулювання спірних правовідносин вимоги ст. 99 КАС України, не врахувавши, що до врегулювання спірних правовідносин повинен бути застосований строк позовної давності в три роки.
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, відсутність коштів для забезпечення таких виплат. Крім того, відповідач вважає, що судом безпідставно не враховано те, що правове регулювання виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарги УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу – частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем річного строку звернення до суду з позовом та з її права на перерахунок підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, починаючи з 01.02.2009 року.
Проте, повністю погодитися з зазначеними висновками суду першої інстанції, колегія суддів не може з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року чинна й на 2009 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 01.01.2008 року здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 28.05.2008 року - в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, а саме: з 01.01.2008 року – 47 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року включно – 49,80 грн. (а.с. 8),
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, а також враховуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України в діючий на той час редакції, дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача та необхідність ним здійснення перерахунку підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни з лютого 2009 року.
Доводи ж апеляційної скарги позивача, щодо відсутності підстав для застосування до врегулювання спірних правовідносин положень ст. 99 КАС України необґрунтовані. Посилання ж позивача на необхідність застосування до врегулювання спірних правовідносин строку позовної давності в три роки, що передбачено ст. 268 ЦК України, не може бути взято до уваги, оскільки вказана норма не застосовується до їх врегулювання.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік».
У зв’язку з цим, доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Посилання ж відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов’язань, встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми доплат дітям війни не є предметом розгляду цього спору.
Необґрунтованими вважає колегія суддів й доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, з огляду на те, що вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Разом з тим, застосовуючи положення ст.ст. 99, 100 КАС України до врегулювання спірних правовідносин та визначаючи початкову дату строку, з якого порушене право позивача підлягає захисту, а саме: з 01.02.2009 року, суд припустився помилки й не звернув уваги на те, що з позовом до суду ОСОБА_2 звернулася 12.02.2009 року (а.с. 1), отже саме з 12.02.2009 року, а не з 01.02.2009 року, її порушене право підлягає захисту.
Крім того, зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд першої інстанції не визначив кінцеву дату здійснення такого перерахунку та виплати, не врахувавши, що у відповідності до положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав позивачів, а не тих прав, які виникнуть в майбутньому.
При цьому, відповідно до вимог позовної заяви, позивач просила суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року (а.с. 1-3).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню, а постанова суду в частині періоду визнання протиправною бездіяльності УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу та зобов’язання здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії – зміні з визначенням початкової та кінцевої дати такого періоду - з 12 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу - задовольнити частково.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2010 року в частині періоду визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу та зобов’язання провести ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни – змінити, вказавши початкову та кінцеву дату такого періоду з 12 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови складено 29 квітня 2011 року.
Головуючий:
Судді: