Справа № 2 - 372 / 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2007 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді                            ЗАЙОНЧКОВСЬКОЇ І.А.

при секретарі                                    ДГХТЯРЕНКО І.Г.

з участю прокурора                          САНЖАРОВСЬКОГО О.І.

з участю адвоката                             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сміла в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину- нваліда,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є батьком дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, матір"ю якої є позивачка.

ОСОБА_1, посилаючись на те, що дочка є інвалідом дитинства, а тому потребує витрат на періодичне обстеження, лікування, в тому числі санаторно-курортне, посилене харчування, просила стягнути з відповідача кошти на додаткові витрати по її утриманню в сумі по 200 грн. щомісячно.

Відповідач позов не визнав повністю, посилаючись на те, що дитина, як інвалід, отримує допомогу в сумі 581 грн., якої вистачає на оплату її лікування, харчування та одягу. Крім того його стан здоров'я та матеріальне становище не дозволяє йому сплачувати додаткові кошти на утримання дитини.

Заслухавши сторони, їх представників, свідка, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 185 СК України батьки зобов"язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами та розмір цих витрат в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням даних, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що дитина дійсно хворіє на дитячий церебральний параліч, а тому перебуває на обліку у лікаря невропатолога. В зв"язку з цим в обґрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що їй необхідно придбавати дитині продукти багаті на вміст заліза, а також проводити періодичне лікування та лабораторне обстеження. Разом з тим з довідки дільничного педіатра вбачається, що дитині необхідно провести щеплення від грипу, приймати полівітамінні препарати, проводити медикаментозне лікування анемії. Таким чином, всі вказані призначення не стосуються інвалідності та не відносяться до особливих обставин, що дають право вимоги додаткових коштів, так як таких заходів потребує переважна більшість дітей, які не мають хронічних хвороб.

Крім того судом встановлено, що путівка в санаторій надається дочці сторін безкоштовно, в школі дитина навчається на загальних підставах та не потребує сторонньої допомоги чи посиленої уваги в зв"язку зі станом здоров'я, також самостійно відвідує спортивну секцію дзю-до при відсутності щодо цього медичних застережень. З пояснень соціального педагога вбачається, що дитина пропускає заняття у школі в тій же кількості, що і звичайні діти, має нормальні оцінки та сприймається дітьми в колективі, не вирізняючись серед них надміру через свій хворобливий стан, приймає активну участь у житті класу та школи, хоча і за допомогою матері.

Разом з тим, судом встановлено, що єдиним джерелом прибутку позивачки та дитини є допомога від держави, що складає на даний час 581 грн., які витрачаються на всі потреби сім"ї, так як позивачка, здійснюючи догляд за дитиною-інвалідом, не працює, хоча в амбулаторній картці дитини вказано про необхідність материнського догляду, а не постійного стороннього як за інвалідом. Згідно довідки Кам'янської ІДРЛ від 14 листопада 2006 року дитина потребує проходження двічі на рік лабораторного дослідження крові,

вартість якого становить в загальній сумі 135 грн., поїздок на консультації до обласної    с лікарні, витрат на придбання харчування, одягу та шкільного приладдя, в тому числі і призначеного для її розвитку.

Таким я чином, суд приходить до висновку, що дитина потребує додаткових витрат на своє утримання, але при вирішенні питання про їх розмір, суд вважає необхідним врахувати вказані вище обставини, а також те, що відповідач має незначний заробіток, сам хворіє та потребує періодичного лікування, передав за договором в рахунок аліментів, належний йому будинок, відповідно до діючого законодавства дитина має право на безкоштовне амбулаторне лікування, позивачка проводить його лише у весняно-літній період, а не протягом року, на даний час позивачка реально витрат не понесла, а лише просить їх стягнути на майбутнє.

Оскільки позовні вимоги частково задоволені, з відповідача також підлягає стягненню судовий збір та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст. 185 СК України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3, 1974 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, працюючого водієм ТОВ „Інтербудтехсервіс", на користь ОСОБА_1 кошти на додаткові витрати по утриманню дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 60 грн. щомісячно, починаючи з 1 травня 2007 року та до зміни матеріального стану сторін чи підстав стягнення додаткових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.та на користь УДК в м. Сміла витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.