Справа № 2-1357/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"21" квітня 2011 р.Дніпровський районний  суд м. Києва

в складі:  головуючого судді                           Шевченко Н.М.,

               при секретарі                                 Кириловій  Г.В.,

розглянувши  у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 мотивуючи тим, що з 27 жовтня 2007 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітню доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, спільне життя з відповідачем не склалось у зв’язку з тим, що під час спільного подружнього життя виявилось несумісність їх характерів, виникають розбіжності в інтересах, сварки, з початку 2011 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім’ї між ними не можливе, тому просить розірвати шлюб.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про день та час судового розгляду справи була повідомлена належним чином, однак, надала суду заяву, де підтримує позов в повному обсязі та просять суд розглянути справу у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань по справі до суду не надходило.

Згідно з ч.2 ст.158 ЦПК України особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року, за погодженням позивачки ОСОБА_1, судом вирішено питання про ухвалення рішення у заочному провадженні справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України  позов про розірвання шлюбу може бути пред‘явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як убачається з матеріалів справи, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27 жовтня 2007  року, спільне життя з відповідачем не склалось у зв’язку з тим, що під час спільного подружнього життя виявилось несумісність їх характерів, виникають розбіжності в інтересах, сварки, з початку 2011 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, за даних обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка бажання не має.

Згідно з ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Позивачка не просить суд стягнути з відповідача судовий збір та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а тому суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, діючи в межах позовних вимог на підставі ст. 11 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, 27 жовтня 2007 року (актовий запис № 1676) -  розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я: