ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

14.09.06                                                                                           Справа  № 5/738-19/146А

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Процик Т.С.

                                                            Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, м.Львів № 14531/10-0 від 07.08.2006р.

на постанову Господарського суду Львівської області від 14.07.2006р.

у справі № 5/738-19/146А

за позовом Колективного виробничого підприємства „Енергомонтаж”, м.Львів

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, м.Львів

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.02.2006р. № 0000712310/0/3952

За участю представників сторін:

від позивача: Соловйов А.В. –представник.

від відповідача: Задорожний І.В. –старший державний податковий інспектор.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2006р. у справі № 5/738-19/146А задоволено позов Колективного виробничого підприємства „Енергомонтаж”, м.Львів до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, м.Львів та визнано нечинним повідомлення-рішення від 20.02.2006р. № 0000712310/0/3952, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30375,00 грн., в т.ч. 20250,00 грн. - основного платежу та 10125,00 грн. - штрафних санкцій.

Постанова місцевого господарського суду мотивована нормами пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та тим, що зміст обох примірників податкової накладної № 423/3006 від 30.06.2004р. на суму ПДВ 20250,00грн., в тому числі тієї, в якій зазначена неправильна юридична адреса ТзОВ "М.Т.С.", містять достатні реквізити, визначені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва від 08.12.2004р. у справі про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ "М.Т.С." рішення Печерського районного суду м.Києва від 12.07.2004р., на яке покликається відповідач, скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 26.01.2005р. провадження у даній справі закрито.

Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Зокрема, скаржник зазначає, що позивач в порушення пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” включив до податкового кредиту в липні 2004р. суму ПДВ по податковій накладній, у якій була вказана помилкова адреса контрагента - ТзОВ "М.Т.С.” Крім того наголосив, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 12.07.2004р. у справі № 2-832-1/04 установчі документи ТзОВ "М.Т.С." визнані недійсними з моменту реєстрації.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач письмового заперечення на апеляційну скаргу не подав. Представник позивача у судовому засіданні проти вимог і доводів апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судами першої і апеляційної інстанцій та не заперечується сторонами у справі, згідно з договором № 01-06/04 на виконання підрядних робіт від 01.06.2004р. позивач (замовник) доручив, а виконавець (ТзОВ "М.Т.С.") зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи вартістю 121500,00 грн., у т.ч. ПДВ (пп.1.1, 2.1 договору). Зазначені роботи були виконані та прийняті позивачем, що стверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2004р. на загальну суму 121500 грн., у т.ч. ПДВ 20250,00 грн. Розрахунок із контрагентом позивачем проведено повністю. 30.06.2004р. ТзОВ "М.Т.С." виписало податкову накладну п/н 423/3006. Суму ПДВ 20250 грн. за податковою накладною № 423/3006 від 30.06.2004р. позивач в якості податкового кредиту задекларував у податковій декларації з ПДВ за липень 2004р., яка прийнята податковим органом 19.08.2004р., по що свідчить відмітка про її прийняття.

Як зазначено в Акті "Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Колективного виробничого підприємства "Енергомонтаж" код ЄДРПОУ 01018671 за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р." № 474/23-0/01018671 від 13.02.2006р., на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач встановив заниження позивачем ПДВ в липні 2004р. на суму 20250,00 грн., оскільки, як стверджує відповідач, ця сума включена до податкового кредиту по невірно оформленій податковій накладній № 423/3006 від 30.06.2004р. на суму ПДВ 20250,00 грн., виписаній ТзОВ "М.Т.С", у якій була зазначена неправильна юридична адреса ТзОВ "М.Т.С." - замість м.Київ, вул.Інститутська, 16/4 було зазначено м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 8. Крім того, за твердженням відповідача, рішенням Печерського районного суду м.Києва від 12.07.2004р. № 2-832-1/04 визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи ТзОВ "М.Т.С." та Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37638703.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна № 423/3006 від 30.06.2004р. на суму 20250,00грн. у якій була зазначена неправильна юридична адреса ТЮВ "М.Т.С." - м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 8, направлялась позивачу, однак, помилка була своєчасно виявлена позивачем і ТзОВ "М.Т.С." направив податкову накладну № 423/3006 від 30.06.2004р. із зазначенням належної адреси - м.Київ, вул.Інститутська, 16/4, яка і стала підставою для віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Оригінал податкової накладної із помилковою адресою ТзОВ "М.Т.С." було знищено, належно оформлена податкова накладна була представлена для перевірки, однак, відповідач прийшов до висновку про безпідставність віднесення суми ПДВ до податкового кредиту на підставі копії податкової накладної із помилковою адресою. Зазначене підтверджується, зокрема, оглянутим судом першої інстанції у судовому засіданні оригіналом податкової накладної від 30.06.2004р. № 423/3006 із належною адресою ТзОВ "М.Т.С", копією податкової накладної із помилковою адресою.

Згідно із пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається зі змісту обох примірників податкової накладної, у т.ч. тої, на якій зазначена помилкова адреса ТзОВ "М.Т.С", вони містять усі передбачені зазначеним пунктом реквізити, обов'язкові для податкової накладної. Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяє включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Зі змісту пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 закону вбачається, що саме відсутність, а не помилковість зазначення будь-якого реквізиту податкової накладної позбавляє права на включення відповідної суми до податкового кредиту. Зміст обох примірників податкової накладної містить достатні реквізити, передбачені Законом. Крім того, як підтверджено матеріалами справи, віднесення відповідних сум до валових витрат було зроблено позивачем один раз на підставі належно оформленої податкової накладної від 30.06.2004р. №423/3006.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, твердження відповідача про порушення позивачем податкового законодавства та неправомірне включення до податкового кредиту понесених витрат зі сплати ПДВ є безпідставним. Вказане свідчить про неправомірність нарахування здійсненого відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням, що є підставою для визнання його нечинним.

Не заслуговує на увагу покликання скаржника на наявність судового рішення про визнання недійсними установчих документів ТзОВ „М.Т.С.”, так як ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва від 08.12.2004р. у справі про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ "М.Т.С.", рішення Печерського районного суду м.Києва від 12.07.2004р., на яке покликається скаржник, скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 26.01.2005р. провадження у даній справі закрито з тієї підстави, що є така, що набрала законної сили, постановлена по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ "М.Т.С.".

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірності спірного податкового повідомлення-рішення не доведено, правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано.

З огляду на викладене, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Тому керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Львівської області від 24.05.2006р. у справі № 5/738-19/146А залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                                                                                Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                                    Процик Т.С.

Суддя                                                                                                    Галушко Н.А.