ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" квітня 2011 р. Справа № 2a-941/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Кривун О.О.
за участю сторін:
представника позивача: Гринчака В.В.,
відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: ПП ОСОБА_3
про стягнення штрафних санкцій в сумі 1093,25 грн,-
ВСТАНОВИВ:
21.03.2011 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ПП ОСОБА_3 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1093,25 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що при здійсненні торгівлі відповідачем порушено вимоги Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме: не забезпечено щоденного друку фіскального звітного чека, не видано та не забезпечено друкування на РРО документа встановленого зразка; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. За наслідками порушень вимог чинного законнодавства до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1093,25 грн., які відповідачем на час подання позову не сплачені.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 14.12.2001 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_3.
20.04.2010 року податковими інспекторами-ревізорами ДПІ в м. Івано-Франківську проведена перевірка відповідності вимогам Закону при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
За результатами перевірки складено акт від 20.04.2010 року за № 7680/09/15/23/НОМЕР_1. Відповідач вказаний акт підписав та надав письмове пояснення.
У ході перевірки податковим органом встановлені порушення вимог підпунктів 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме:
- невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків;
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО;
На підставі акту за № 7680/09/15/23/НОМЕР_1 від 20.04.2010р. ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.04.2010 р. № 0001912304 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1093,25 грн.
Згідно підпису на корінці податкового повідомлення - рішення, відповідач отримав вказане податкове повідомлення - рішення 29.04.2010 року. Дане рішення відповідачем не оскаржувалось.
Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачене частиною 1 статті 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Порядок проведення планових та позапланових перевірок, регламентований статтями 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Згідно статті 11-1 Закону "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ позаплановими перевірками зокрема вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до абзацу 3 статті 2 зазначеного Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за невиконання зазначеного обов’язку передбачена пунктами 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у вигляді фінансової санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
У відповідності до статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Оскільки відповідачем не були виконані вимоги пунктів 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, позивач правомірно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1093,25 грн.
Приписами статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідачем не оскаржено рішення податкового органу від 29.04.2010 р. №0001912304 на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1093,25 грн., сума штрафу не сплачена до бюджету, тому суд вважає дане рішення податкового органу правомірними, а штрафні (фінансові) санкції такими, що підлягають сплаті до бюджету в загальній сумі 1093,25 грн.
Відповідно до вимог статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ПП ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), АДРЕСА_1, 76018 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 1093,25 грн. (одна тисяча дев"яносто три гривні двадцять п"ять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.04.2011 року.