Справа № 1-201/11

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

"13" травня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Трусової Т.О.,

при секретарях Маляр Н.В., Косолап Л.П., за участю: прокурора Москаленко С.І., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вячеславка Приморського району Запорізької області, громадянина України, українця, одруженого, має малолітнього сина, 2009 р.н., з вищою освітою, працюючого менеджером в ТОВ «Сільвер Аква», без місця реєстрації, фактично проживаючого в АДРЕСА_1, несудимого

          у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, розлученого, має неповнолітнього сина, 1995 р.н., з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, несудимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2009 року в м. Києві ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вступили в попередню змову про незаконне заволодіння автомобілем ОСОБА_1, що був придбаний за кредитні кошти АКІБ «УкрСиббанк». Розподіливши ролі в скоєнні злочину, діючи спільно та узгоджено, цього ж дня ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули до станції технічного обслуговування (далі СТО) ТОВ «Автосаміт ЛТД», розташованої на вул. Харківське Шосе, 179 в м. Києві, де після дорожньої транспортної пригоди перебував автомобіль ОСОБА_1 «Тойота кемрі 2.4», кузов НОМЕР_2 р.н.з НОМЕР_1.

Зустрівшись з ОСОБА_1 приблизно о 9-30 год. поблизу СТО ТОВ «Автосаміт ЛТД», ОСОБА_7 з метою незаконного заволодіння автомобілем потерпілої, діючи згідно відведеної йому ролі, повідомив потерпілій завідомо неправдиві відомості про те, що ніби-то ОСОБА_8 бажає повністю переоформити на себе договір споживчого кредиту № 11360599000 від 17.06.2008 р., укладений ОСОБА_1 з АКІБ «УкрСиббанк», і буде користуватися зазначеним автомобілем та вчасно повертати банку кредит. При цьому ОСОБА_8, діючи в групі з ОСОБА_7, підтвердив ОСОБА_1 повідомлені ОСОБА_7 неправдиві відомості про те, що саме він - ОСОБА_8, бажає повністю переоформити на себе договір споживчого кредиту, користуватися вказаним автомобілем та вчасно повертати кредит АКІБ «УкрСиббанку». Ввівши таким чином ОСОБА_1 в оману, ОСОБА_7 також повідомив ОСОБА_1 завідомо неправдиві відомості про те, що для переоформлення на ОСОБА_8 кредитного договору йому необхідно отримати від неї автомобіль, який буде доставлений ним та ОСОБА_8 на іншу станцію технічного обслуговування для здійснення ремонту, та свідоцтво про реєстрацію зазначеного автомобіля, яке ніби-то необхідне для поміщення автомобіля на СТО та переоформлення кредитного договору. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заздалегідь не збирались та не мали на меті виконувати умови усної угоди з ОСОБА_1 щодо переоформлення на ОСОБА_8 договору про надання споживчого кредиту, а переслідували мету заволодіти автомобілем.

ОСОБА_1, будучи введеною ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в оману, приблизно о 10-00 год. добровільно передала ОСОБА_7 належний їй автомобіль «Тойота кемрі 2.4», кузов НОМЕР_2, р.н.з НОМЕР_1, вартістю 217178,27 грн. в комплекті з двома ключами від замка запалювання, а також та свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу серії НОМЕР_3, видане ВРЕВ-7 УДАЇ в м. Києві 6 червня 2008 року на ім'я ОСОБА_1, яке є важливим особистим документом, що посвідчує право власності на транспортний засіб.

Діючи згідно попередньої домовленості, ОСОБА_7 тут же передав ОСОБА_8 ключ від замка запалювання зазначеного автомобіля «Тойота кемрі 2.4», р.н.НОМЕР_1, після чого ОСОБА_8 сів за кермо зазначеного автомобіля, запустив двигун і, керуючи автомобілем, поїхав з місця скоєння злочину.

Таким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи в групі за попередньою змовою, шляхом обману заволоділи автомобілем ОСОБА_1 і розпорядились в подальшому ним за власним розсудом, спричинивши потерпілий матеріальної шкоди на загальну суму 217178 грн. 27 коп.

В суді ОСОБА_7 заявив про визнання вини в інкримінованих йому злочинах. Заявлений ОСОБА_1 цивільний позов ОСОБА_7 не визнав посилаючись на те, що автомобіль вилучено в ході досудового слідства, а отже реальної шкоди потерпілій він не заподіяв. ОСОБА_7 показав, що приблизно в червні 2009 року йому зателефонував знайомий ОСОБА_9, який працював начальником відділення «Укрсиббанку», та повідомив, що існує проблемний кредит на автомобіль «Тойота кемрі», власниця якого не має змоги погашати кредит, а її автомобіль потребує ремонту. Зустрівшись з ОСОБА_1 та ОСОБА_9 на СТО, де знаходився автомобіль потерпілої, він його оглянув, після чого погодився допомогти переоформити кредит на іншу особу. 18 червня 2009 року, поговоривши зі своїм знайомим ОСОБА_8, вони домовились вирішити це питання, заробивши на оборудці 500 доларів комісійних. 19 червня він та ОСОБА_8 зустрілись з ОСОБА_1 біля СТО, де він повідомив потерпілій, що ОСОБА_8 придбає у неї автомобіль, однак чи повідомляв він їй, що ОСОБА_8 її кредит переоформить на себе, не пам*ятає. Потерпіла погодилась на це, після чого добровільно передала йому автомобіль, ключі від нього та технічний паспорт, а він заплатив їй 300 доларів за установлену на автомобіль сигналізацію. Того ж дня за його вказівкою ОСОБА_8 перегнав автомобіль на Севастопольську площу, де залишив на автостоянці. Потім він запропонував своєму знайомому ОСОБА_10 купити автомобіль ОСОБА_1. Через деякий час ОСОБА_10 прибув на Севастопольську площу, де оглянув автомобіль і погодився його забрати, передавши завдаток в сумі 1000 доларів. Він передав ОСОБА_10 автомобіль разом з техпаспортом на нього. 1000 доларів, одержані від ОСОБА_10, він передав брокеру ОСОБА_8 –партнеру «Укрсиббанку», який займається проблемними кредитами, так як він пообіцяв вирішити питання з кредитом ОСОБА_1. Через місяць ОСОБА_10 відремонтував автомобіль, після чого він, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зустрілись біля МРЕВ на вул. Туполєва в м. Києві, де ОСОБА_8 передав йому довіреність від імені потерпілої на ім*я ОСОБА_17 і ОСОБА_10 та довідку з банку про погашення кредиту. Вказані документи він разом з техпаспортом передав ОСОБА_11, який надає посередницькі послуги по реєстрації автомобілів, після чого автомобіль ОСОБА_1 у МРЕВ був знятий з обліку. Як показав ОСОБА_7, оформленням документів для зняття автомобіля потерпілої з обліку він не займався, у нотаріуса не був, та йому невідомо, хто і за яку суму в подальшому придбав зазначений автомобіль.

Згодом ОСОБА_7, відповідаючи на запитання учасників процесу, частково змінив та уточнив свої показання. Так він підтвердив, що запропонував ОСОБА_8 перегнати автомобіль і представитись потерпілій покупцем, пообіцявши йому за це винагороду в розмірі 1 тис. доларів. ОСОБА_7 пояснив: «Мне нужен был ОСОБА_8 в качестве водителя, чтобы перегнать автомобиль и выступить в качестве покупателя, и я должен был ему заплатить». Також ОСОБА_7 визнав, що після зняття автомобіля ОСОБА_1 з обліку в МРЕВ, ОСОБА_10 заплатив йому 19 тис. доларів. Підсудний пояснив, що ці гроші він також передав ОСОБА_8, а останній заплатив йому 300 доларів комісійних, хоча раніше обіцяв йому дати 2 тис. доларів.

Підсудний ОСОБА_8 обвинувачення та цивільний позов, заявлений ОСОБА_1, не визнав. Вказав, що жодної змови про незаконне заволодіння автомобілем ОСОБА_1 не було, а він лише надав ОСОБА_7 послуги, перегнавши автомобіль у вказане ним місце, сподіваючись отримати за це матеріальну винагороду. ОСОБА_8 пояснив, що 18 червня 2009 року біля станції техобслуговування на вул. Клінічній давній товариш Векслер - власник зазначеної СТО, познайомив його з ОСОБА_7 В розмові ОСОБА_7 попросив його наступного дня перегнати автомобіль, на що він погодився, при цьому оплата не обговорювалась, так як загальновідомо, що така послуга коштує 100-150 доларів. Наступного дня вранці в обумовлений час вони зустрілися з ОСОБА_7 біля станції метро «Позняки», після чого на автомобілі останнього поїхали на вул. Харківське шосе на станцію техобслуговування. Біля СТО ОСОБА_7 представив його ОСОБА_1, і вони пішли, а він залишився пити каву. Через деякий час вигнали автомобіль, ОСОБА_7 заплатив за його стоянку, а ОСОБА_1 оглянула авто, після чого сіла в автомобіль ОСОБА_7, де останній заплатив їй близько 1 тис. доларів, а вона передала йому ключі та техпаспорт. Ключі та документи ОСОБА_7 передав йому, після чого він на автомобілі «Тойота»вирушив за автомобілем ОСОБА_7. На Русанівці ОСОБА_1 вийшла, а вони поїхали на платну автостоянку на Севастопольську площу, де він залишив автомобіль, передавши ОСОБА_7 ключі і документи.

Незважаючи на таку позицію ОСОБА_8, яка розцінюється судом як спосіб захисту, його винність та винність ОСОБА_7 в обсязі пред*явленого обвинувачення доводиться сукупністю доказів, досліджених та перевірених судом.

Так потерпіла ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і в суді, давала детальні та послідовні показання про обставини заволодіння її автомобілем «Тойота кемрі».

ОСОБА_1 пояснила що автомобіль «Тойота кемрі»вона придбала в 2008 році за кредитні кошти «Укрсиббанку». До грудня 2008 року вона повертала кредит, але потім такої можливості у неї не стало, про що вона повідомила начальника відділення № 291 «Укрсиббанку»ОСОБА_11 В квітні 2009 року їй зателефонував колишній начальник зазначеного відділення ОСОБА_9 і запропонував допомогти змінити позичальника за її кредитним договором. Приблизно через півтора місяця вона прийняла його пропозицію, і біля СТО ТОВ «Автосаміт ЛТД», де після ДТП знаходився її автомобіль, ОСОБА_9 познайомив її з ОСОБА_7, представивши останнього як співробітника банку, що займається проблемними кредитами. З ОСОБА_7 вони домовилися, що він забирає її автомобіль, ремонтує його та переоформляє кредитний договір на іншу особу. 19 липня 2009 року вранці біля СТО вона зустрілась з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Останнього ОСОБА_7 представив як покупця її автомобіля, що бажає переоформити на себе її кредит. Цього ж дня ОСОБА_7 заплатив за стоянку автомобіля, після чого вона передала йому автомобіль, ключі та техпаспорт. Ключі та техпаспорт ОСОБА_7 передав ОСОБА_8, який сів за кермо її авто і поїхав за автомобілем ОСОБА_7. Через декілька днів ОСОБА_7 взяв у неї копію кредитного договору. В подальшому вона постійно спілкувалась з ОСОБА_7 з приводу свого автомобіля, і останній її запевнював, що проводиться ремонт, і як тільки він закінчиться, буде переоформлення кредитного договору. Умови усної домовленості не виконувались, але ОСОБА_7 переконував її, що найближчим часом договір буде переоформлено. Так в жовтні 2009 року він надав їй дві квитанції про внесення до банку коштів кожна на 500 доларів. В грудні 2009 року ОСОБА_7 повідомив, що найближчим часом у ОСОБА_8 планується велика угода, після чого вони повністю погасять кредит. В березні 2010 року вона висунула вимогу або негайно переоформити кредит або повернути автомобіль, після чого в двадцятих числах березня в офісі ТОВ «Сільвер Аква», де на той час вона працювала спільно з ОСОБА_7, відбулася її зустріч з ОСОБА_7 і ОСОБА_8. При цьому ОСОБА_8 попросив ще один тиждень відстрочки, і разом вони запевнили її, що до 31 березня кредит буде погашено. Однак цього не сталося. 2 чи 3 квітня у відділенні банку № 291 вона знову зустрілася з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, при цьому ОСОБА_8 вів себе як власник автомобіля. Знову ОСОБА_8 і ОСОБА_7 запевнювали її в переоформленні договору в найближчий час і взяли у начальника відділення ОСОБА_11 перелік необхідних документів.

Потерпіла пояснила, що жодної довіреності на право розпорядження її автомобілем вона не видавала, з обліку автомобіль не знімала і про його продаж не знала.

Свої показання ОСОБА_1 підтвердила на очних ставках з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (Т. 2 а.с. 43-51, 38-42).

З показань в суді потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 22 серпня 2009 року він придбав автомобіль «Тойота кемрі 2.4»в автосалоні в м. Одесі, заплативши за нього грошові кошти в еквіваленті 28300 доларів США. Вказаний автомобіль він поставив на облік в Арцизькому ВРЕВ УДАЇ Одеської області з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 і користувався ним до листопада 2010 року, коли автомобіль був вилучений працівниками міліції.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що займається ремонтом та перепродажем автомобілів. З його показань вбачається, що придбати автомобіль «Тойота камрі»в аварійному стані йому запропонував ОСОБА_7, якого він знав як представника банку, що реалізує конфісковані за несплату кредиту авто. За вказаний автомобіль він сплатив ОСОБА_7 20 тис. доларів США. Пропозиція придбати автомобіль надійшла навесні 2009 року, і приблизно через 2 тижні він в присутності з ОСОБА_7 оглянув зазначений автомобіль, який знаходився на станції технічного обслуговування «Тойота»в м. Києві по дорозі на Бориспіль, після чого погодився його придбати. Тоді ж він передав ОСОБА_7 завдаток в розмірі 1 тис. доларів. Вказаний автомобіль він забирав на евакуаторі з авторинку в с. Чапаєвка, повністю розрахувавшись з ОСОБА_7 та одержавши від нього ключі, технічний паспорт і генеральну довіреність на це авто. Приблизно через місяць він, відремонтувавши вказаний автомобіль, прибув до Києва, де у МРЕВ на підставі наданих ОСОБА_7 банківських документів за посередництвом особи на ім*я ОСОБА_11 автомобіль був знятий з обліку. В подальшому вказаний автомобіль він продав на авторинку приблизно за 22 тис. доларів.

Таким чином з показань ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_7 запропонував придбати автомобіль ОСОБА_1 ще до передачі потерпілою автомобіля, і тоді ж він сплатив ОСОБА_7 завдаток. Зазначені обставини свідчать про те, що умисел заволодіти автомобілем «Тойота кемрі»виник у ОСОБА_7 ще в той час, коли ОСОБА_9 повідомив йому про проблемний кредит.

Показання свідка ОСОБА_10 про те, що генеральну довіреність на автомобіль ОСОБА_1 він одержав саме від ОСОБА_7, забираючи авто з авторинку, та про те, що банківські документи також надав ОСОБА_7, при цьому інших осіб, окрім нього, ОСОБА_7 і посередника ОСОБА_11, біля МРЕВ не було, спростовують доводи ОСОБА_7 про його непричетність до виготовлення підроблених документів на автомобіль.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_10 в цілому давав такі ж показання та підтвердив їх на очній ставці з ОСОБА_7 (Т. 2 а.с. 66-75).

Документи вилученої у АКІБ «УкрСиббанк»кредитної справи ОСОБА_1 свідчать про те, що потерпіла 13 травня 2008 року за кредитні кошти придбала в ТОВ «Автосаміт ЛТД»автомобіль «Тойота кемрі», 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2. Вказаний автомобіль був переданий в заставу банку. (Т. 204, 205-282, 284).

При огляді речового доказу - автомобіля «Тойота кемрі 2.4»з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_4 (Т. 1 а.с. 91-95, 96), вилученого у потерпілого ОСОБА_2 (Т. 3 а.с. 1-4), встановлено, що він має номер кузова НОМЕР_2, який збігається з номером кузова автомобіля ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 103, 104).

Автомобіль, який належав ОСОБА_1, був знятий з обліку у ВРЕВ № 5 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 7 липня 2009 року на підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_1 від 20 червня 2009 року на ім*я ОСОБА_12 та ОСОБА_10 на право користування і розпорядження автомобілем «Тойота кемрі 2.4»р.н.з. НОМЕР_1, заяви ОСОБА_10 про зняття автомобіля з обліку та довідки відділення № 291 АКІБ «Укрсиббанк»від 07.07.2009 р. про повне погашення заборгованості по кредитному договору (Т. 1 а.с. 101, 102, 104, 105, 119, 210).

З висновку криміналістичної експертизи видно, що відтиск круглої печатки на довідці від 07.07.2009 р. не відповідає відтиску печатки відділення № 291 АКІБ «УкрСиббанк», яка використовувалася в 2009 році (Т. 1 а.с. 150-153), що свідчить про підроблення зазначеної довідки.

Згідно з даними почеркознавчої експертизи, рукописний текст «ОСОБА_1.»в довіреності від 07.07.2009 р. з певною долею вірогідності виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (Т. 1 а.с. 197-202).

Як вбачається з наданих потерпілим ОСОБА_2 документів, 15 серпня 2009 року ОСОБА_10, діючи від імені ОСОБА_1, видав генеральну довіреність на належний останній автомобіль «Тойота кемрі 2.4», № кузова НОМЕР_2, на ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 22 серпня 2009 року ОСОБА_13 через автосалон продав вказаний автомобіль потерпілому ОСОБА_2, який у встановленому законом порядку його зареєстрував в органах ДАІ.(Т. 4 а.с. 3-21)

За висновком автотоварознавчої експертизи вартість автомобіля «Тойота кемрі 2.4»р.н.з. НОМЕР_1 станом на 19.06.2009 р. становить 217178 грн. 27 коп., а номер ідентифікатора кузова автомобіля, вилученого у ОСОБА_2, відповідає номеру ідентифікатора кузова автомобіля, який належав ОСОБА_1 та по заяві від 07.07.2009 р. був знятий з обліку у ВРЕВ-5 УДАЇ в м. Києві. (Т. 1 а.с. 159-190).

Таким чином встановлені судом фактичні обставини, зокрема те, що підсудні були добре знайомі, що, спростовуючи показання ОСОБА_8, підтвердив в суді ОСОБА_7, при одержанні автомобіля діяли спільно та узгоджено, а ОСОБА_8 і після заволодіння автомобілем при зустрічах з потерпілою підтверджував наміри переоформити на себе кредит, безспірно свідчать про наявність між підсудними попередньої змови про заволодіння транспортним засобом.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в незаконному заволодінні шляхом обману транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а ОСОБА_7 ще і в незаконному заволодінні шляхом обману важливим особистим документом, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.

При призначенні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними в групі злочину, який кримінальний закон відносить до категорії тяжких, а заволодіння важливим особистим документом, вчинене ОСОБА_7, до злочинів невеликої тяжкості, обставини їх вчинення, роль та участь кожного з підсудних у скоєному, великий розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину, та дані про їх особи.

Зокрема суд враховує, що ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше і раніше ні в чому протиправному помічений не був, а ОСОБА_8, хоча і вважається несудимим відповідно до ст. 89 КК України, двічі притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти громадського порядку, вік та сімейне становище підсудних, наявність на утриманні кожного з них неповнолітніх дітей, те, що ОСОБА_7 до арешту працював, а ОСОБА_8 - ні, їх позитивні характеристики з місця проживання, а ОСОБА_7 ще і з місця роботи.                                                             Суд вважає за можливе визнати обставиною, яка пом*якшує покарання ОСОБА_7, визнання ним вини, але враховуючи нещирість його показань на досудовому слідстві і в суді, щирого каяття суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7, судом не встановлено.

Також не встановлено обставин, які пом*якшують або обтяжують покарання ОСОБА_8

Приймаючи до уваги вищевикладене суд призначає ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 289 КК України покарання у виді позбавлення волі: ОСОБА_7 в розмірі, наближеному до мінімального, а ОСОБА_8 в мінімальному розмірі, встановленому санкцією частини статті обвинувачення, без конфіскації майна.

За ч. 3 ст. 357 КК України суд призначає ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини статті обвинувачення.

Остаточне покарання ОСОБА_7 суд визначає за сукупністю злочинів відповідно до вимог ст. 70 КК України, застосовуючи з врахуванням обставин справи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На думку суду і ОСОБА_7 і ОСОБА_8 повинні призначене їм покарання відбувати реально, що буде належною карою за скоєне. Суд вважає, що таке покарання є необхідним для виправлення підсудних та попередження нових злочинів.

          Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов суд виходить з того, що спільними злочинними діями підсудних їй була заподіяна пряма дійсна шкода в розмірі вартості автомобіля, яким підсудні незаконно заволоділи. Її вимоги про стягнення з підсудних відсотків по кредиту та нарахованої банком пені не підлягають задоволенню при розгляді кримінальної справи, а можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства. Моральну шкоду, завдану ОСОБА_1 злочинними діями підсудних, суд оцінює в 5 тис. грн. враховуючи при цьому неправомірність її поведінки по передачі автомобіля, який знаходився в заставі банку, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на вказаний автомобіль.

          Вирішуючи питання про речовий доказ автомобіль «Тойота кемрі», який був об*єктом злочинних дій, суд виходить з того, що потерпіла ОСОБА_1, який належав зазначений автомобіль, в суді сама обрала спосіб захисту її порушених внаслідок вчинення злочину майнових прав шляхом стягнення з підсудних його вартості. За таких обставин суд вважає правильним передати автомобіль «Тойота кемрі»потерпілому ОСОБА_2, який на даний час є його законним власником.

          Відповідно до вимог ст. 93 КПК України на засуджених в рівних частках покладаються судові витрати, які складаються з вартості проведених у справі судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 289 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 3 ст. 387 КК України –2 роки обмеження волі.

За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

          ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 відраховувати від 21 вересня 2010 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 відраховувати з моменту оголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь ОСОБА_1 217178,27 грн. на відшкодування заданої злочином матеріальної шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 222178,27 грн.

Речові докази: автомобіль «Тойота кемрі 2.4», № кузова НОМЕР_2, р.н.з НОМЕР_4, ключі від замка запалювання разом з брелоком сигналізації та свідоцтво про реєстрацію зазначеного автомобіля НОМЕР_5 передати потерпілому ОСОБА_2; документи по зняттю автомобіля «Тойота кемрі 2.4», р.н.з НОМЕР_1 з реєстраційного обліку, матеріали кредитної справи ОСОБА_1, примірник довіреності, вилучений під час обшуку у нотаріуса ОСОБА_16,- зберігати при справі; блокнот-записник повернути ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь НД ЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертиз по 2858,65 грн. з кожного.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО, а ОСОБА_8 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя: