Справа № 2а-2872/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"29" квітня 2011 р. Суддя Дарницького районного суду м. Києва Кириченко Н.О.,  розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та про зобов’язання здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:                                 

16.03.2011 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій протиправними та про перерахунок розміру щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 2-ої категорії, а тому він, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на перерахунок щорічної допомогу на оздоровлення, а відповідачі порушують його права, просив суд визнати дії відповідачів неправомірними щодо відмови у проведенні перерахунку та зобов’язати здійснити перерахунок щорічної допомогу на оздоровлення у розмірі 5-х мінімальних заробітних плат за 2010 рік.

Представник відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації надав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, оскільки розмір щомісячної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того,  відповідно до ст. 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Кабінету  Міністрів  України  у 2010 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Відповідачу Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат була направлена копія позову з додатками, однак заперечень стосовно заявлених позовних вимог до суду не надходило.

       Вивчивши позов з доповненнями до нього, заперечення представника Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, дослідивши письмові докази по справі, вважаю що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації з 01.08.2002 р.

          Відповідно до ч. 1  ст.  46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Вимогами ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, одноразова  компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких  пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення  виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України Згідно ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно Законом України «Про державний бюджет України»визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Оскільки щорічна допомога на оздоровлення здійснюється за рахунок Державного бюджету України, то її розміри не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про державний бюджет України».

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»було визначено обсяг видатків на щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Кабінету  Міністрів  України  у 2010 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Судом встановлено, що позивачу виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік здійснена відповідачем у розмірі, який визначено постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, тобто з урахуванням обмежень, що встановлювались Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік».

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачі, здійснюючи позивачу нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення в 2010 році у розмірах,  передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», виконали взяті державою зобов’язання та не порушили прав позивача оскільки їх дії відповідали приписам чинного у зазначений період законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

          Оскільки в задоволенні позовних вимог про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відмовлено, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації неправомірними.

          Керуючись  ст. ст. 1-2, 4-6, 10-11, 69-71, 94, 99, 100,  159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, і на підставі ст. ст. 8, 21, 22, 64, 85, 91, 95, 96, 150 Конституції України, ст. ст.  48, 49, 50, 54, 63, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Рішення Конституційного Суду України № 4-зп  від 03.10.1997 року,  суддя,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та про зобов’язання здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.                    

           Суддя