№ 2-2208/11      

                                                                 УХВАЛА

                                    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19.05.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді          Плахотнюк К.Г.

при секретарі                   Коноплястій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про встановлення факту  перебування  у фактичних  сімейних відносинах та поділ  спільного майна,

встановив:

21.01.2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до  ОСОБА_2 про встановлення факту  перебування  у фактичних  сімейних відносинах та поділ  спільного майна.

          До початку судового розгляду справи  позивач повідомила суду, що відповідач у добровільному порядку повернув  майно на яке вона  претендувала,  а тому просила закрити провадження у справі.

          Відповідач  підтвердив   передачу ним  позивачу   плазмового телевізору, вартістю 8 000, 00 грн. та чотирьохстворчатої шафи, вартістю 2 900, 00 грн., просив закрити провадження у справі.

          Заслухавши учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, керуючись п.3 ст. 205  постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Заявляючи клопотання про закриття провадження у справі позивач просила відшкодувати їй за рахунок відповідача понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 109, 00 грн., інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 грн.. а також витрати на отримання юридичної допомоги в розмірі 250,00 грн. та 300,00 грн..

Відповідач не заперечував відшкодувати позивачу понесені витрати  на сплату судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

П. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, якщо позивач  не підтримує  своїх вимог унаслідок  задоволення їх відповідачем після пред»явлення  позову, суд за заявою  позивача присуджує стягнення  всіх понесених ним  у справі витрат з відповідача.

Враховуючи викладене, стягненню на користь позивача підлягає  судовий збір у розмірі 109,00 грн., а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду  справи в сумі 120,00 грн..

Що ж стосується відшкодування витрат на отримання юридичної допомоги, то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження які саме і коли надавалися юридичні послуги, не проведено розрахунку їх вартості в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ст. 205, п.1 ст. 89  ЦПК України, суд –

ухвалив:

вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 109,00 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., всього 229 (двісті двадцять дев»ять) грн.. 00 копійок.

У відшкодуванні витрат на юридичну допомогу відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга  на ухвалу  суду подається протягом п»яти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга  подається до суду апеляційної інстанції  через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: