Справа № 2-463/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2007 p.                                                     Канівського міськрайонного суду

Черкаської області

В складі головуючого - судді Штих К.М.

При секретарі - Десятник О. А.

За участю адвокатів - ОСОБА_3., ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку та відшкодування 2/3 частини витрат на поховання.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачки про поновлення процесуального строку та відшкодування 2/3 частини витрат на поховання, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат - ОСОБА_5 якого вони поховали за власні кошти та понесла значні матеріальні затрати в сумі 10996,44 грн. та у 2006 р. в грудні місяці звернулася з позовом в суд про визнання за нею права власності на все спадкове майно та дізналася, що спадщина прийняла його дочка, відповідачка по справі ОСОБА_2., а тому вона вважає, що дочка і повинна нести похоронні витрати.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила, що 22.10.1999 р. помер раптово її брат - ОСОБА_5 який проживав в с Ліпляво Канівського р-ну у домоволодінні яке перейшло йому по заповіту після смерті їх батька - ОСОБА_6. Брат проживав із співмешканкою, але вона - позивачка за власні кошли поховала брата, справила поминальний обід, людей було дуже багато, справляла також і 9 і 40 і півроку та на рік поминальні обіди, виготовила і встановила пам'ятник на все це понесла значні кошти. Спочатку за спадщиною не зверталася, так як дочка - відповідачка по справі, з її братом не спілкувалася не була на похоронах то вона, позивачка вважала, що домоволодіння залишиться їй - позивачці, а відповідачці віддала тільки автомобіль. Про те, що відповідачка прийняла спадщину 08.11.2000 року їй стало відомо під час розгляду справи № 2-87/07р. за її позовом про визнання права власності на спадкове майно, а тому просить суд поновити строк позовної давності та стягнути із відповідачки понесені нею витрати на поховання батька - відповідачки, або відмовитися від хати.

Відповідачка в судзасіданні позов не визнала та пояснила, що про смерть батька їй стало відомо після похорону і вона зісвоєю мамою їздила до позивачки, забрали автомобіль. За життя батько проживав з іншою жінкою, яку звали ОСОБА_7, аж до дня смерті та вів з нею спільне господарство, гроші на похорон давала співжителька, яка зараз десь виїхала в Полтавську облать. Про те, що позивачка пропустила строк позовної давності, вона позивачка добре знала так, як вони: позивачка, відповідачка і її мати - відповідачки разом в 2000 році були на прийомі-консультації у нотаріуса з приводу спадщини, після

чого позивачка відсудила від спадкового домоволодіння 1/3 частину та після цього регулярно два рази на рік приїздила до її - відповідачки матері і вимагала хату, вчиняла сварки, про витрати на похорон не говорила. Вважає, що позивачка пропустила строк позовної давності без поважних причин, в позові просить відмовити та так, як вона -відповідачка працює продавцем у магазині, то стверджує, що накладні на продукти харчування та інше майно, що витрачено на поховання, нещо інше як фікція бо ціни взяті не на 1999 рік, а на 2007 рік, відсутні касові чеки і взагалі гроші на поховання її батька давала його співжителька з якою він проживав досить тривалий час.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх захисту, свідків зі сторони позивачки ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13 - які в судовому засіданні підтвердили, що надавали посильну допомогу в організації похорону та поминальних обідів по ОСОБА_5 і з ними розраховувалася ОСОБА_1., була і співжителька і теж хоронила свого чоловіка, а пізніше, як заявила свідок ОСОБА_8., співжителька через 40 днів купила хату в сусідньому селі і виїхала, грошей на похорон не давала, бо знала що їй нічого не попаде, вважає що позовна заява задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено і пзивачка це не заперечує, що після смерті її брата ОСОБА_5 спадкоємцем є його дочка - ОСОБА_2. до якої позивачка 28.02.2000 р. подавала позов про визначення права на обов'язкову частину в спадщині, про що є рішення суду від 15.03.2000 р. у справі № 2-107/2000р. (а.с. 103) та пояснили сторони в судзасіданні, що суддя після проголошення рішення рекомендувала вирішити питання решти спадкового домоволодіння миром, після чого вони разом ходили на консультацію до нотаріуса.

Отже, суд вважає, що з цього часу в позивачки виникло право на позов, але у встановлений законом термін без поважних причин вона не звернулася з позовом в суд за захистом її порушеного права. На підставах, передбачених законом, строк позовної давності не призупинявся і не переривався.

Підстав для поновлення строку позовної давності по даній справі суд не вбачає, так як позивачка без поважних причин пропустила строк позовної давності : суд критично оцінює надані позивачкою суду товарні чеки на понесені нею витрати поскільки відсутні касові чеки, всі товарні чеки виписані одною людиною, не надано суду будь-яких доказів по вартості спадкового майна, а саме : автомобіля та домоволодіння, що викликає сумнів у їх достовірності, ціни в товарних чеках відповідають сьогоднішньому дню, а не 1999 р.

Твердження позивачки та її захисника про те, що строк відкриття спадщини слід рахувати з 11.01.07 року, тобто коли вона дізналася, що відповідачка прийняла спадщину, суперечить ст. 525 ЦК України (1963 р.) поскільки часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, та ст. 1220 ЦК України (2003 p.).

Крім того, відповідно із ч. 4 ст. 1281 ЦК України (2003р.) кредитор спадкодавця який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляються права вимоги.

Суд вважає, що за таких підстав позовна заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 71, 75, 76, 80, 525, 527 ЦК України (1963р.), ст.ст. 1220, 1281, п. 4 прикінцевих і перехідних положень ЦК України (2003р.), ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку та відшкодування 2/3 частини витрат на поховання, відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Від сплати судових витрат сторони звільнені як потерпілі від ЧАЕС.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі в десятидений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.