Справа № 2-1997/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11 травня 2011  року                                     Дарницький районний суд м. Києва

у складі:  головуючого-судді                        Даниленко В.В.

                при  секретарі                                Дядейко К.О.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  Дарницькому районному суді м.  Києва цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд»про стягнення  внаслідок невиконання рішення суду інфляційних витрат та 3 % річних, суд, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позивач,  ОСОБА_1,  звернувся  до Дарницького районного  суду м. Києва  з  позовом  до  Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд»про стягнення  внаслідок невиконання рішення суду інфляційних витрат  у розмірі –109 163 (сто дев’ять тисяч сто шістдесят три) гривні 19 копійок та 3 % річних в  сумі –31 415 (тридцять одна тисяча чотириста п’ятнадцять) гривень 91 копійка та  судових  витрат у розмірі –1 402 (одна тисяча чотириста дві) гривні 79 копійок та 120 (сто двадцять) гривень, посилаючись на наступне.

07 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд»та ОСОБА_1 укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 20 Р нежитлового приміщення загальною площею –94,01 м2. Згідно умов договору, позивач фінансував 100 % вартості об’єкта фінансування в розмірі –1 036 930 (один мільйон тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 30 копійок  на поточний рахунок відповідача, а відповідач зобов’язався передати йому об’єкт фінансування на підставі акту прийняття-передачі після закінчення будівництва, термін якого становить – 2-й квартал 2008 року  та передати відповідні документи для наступного оформлення позивачем права власності на об’єкт фінансування.

Відповідачем взяті на себе зобов’язання,  відповідно до договору № 20 Р від 07 лютого 2007 року, не були виконані.

У зв’язку з порушенням умов договору пайової участі у фінансуванні будівництва № 20 Р  від 07.02.2007 року, позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва  з позовом про розірвання вказаного договору та стягненням, з відповідача на користь позивача, сплачених ним коштів, на виконання умов договору, у розмірі –1 036 930 (один мільйон тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 30 копійок.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2009 року, частково зміненим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.10.2009 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ «УкоінвестБуд»про розірвання договору та стягнення суми, задоволено та постановлено розірвати договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 20 Р нежитлового приміщення загальною площею –94,01 м2 від 07.02.2007 року та стягнути з ТОВ «УкоінвестБуд»на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені для виконання договору у розмірі –1 036 930 (один мільйон тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 30 копійок та судові витрати –1 700 грн. та 120 грн.

Дане рішення Дарницького районного суду м. Києва  від 04.06.2009 року станом на 15.10.2010 року не виконано, грошові кошти не виплачені позивачу в повному обсязі.

Таким чином, відповідач прострочив виконання зобов’язання встановленого рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2009 року, яким постановлено ТОВ «УкоінвестБуд»сплатити на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі - 1 036 930 (один мільйон тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 30 копійок, останній має право на збереження, внаслідок інфляційних процесів, реальної величини грошей, присуджених до стягнення, але не виплачених у зв’язку з його невиконання.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача відшкодування витрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів у розмірі –109 163 (сто дев’ять тисяч сто шістдесят три) гривні 19 копійок, 3 % річних за час користування коштами в  сумі –31 415 (тридцять одна тисяча чотириста п’ятнадцять) гривень 91 копійка та  судових  витрат у розмірі –1 402 (одна тисяча чотириста дві) гривні 79 копійок та 120 (сто двадцять) гривень.

В судовому засіданні представник позивача звернувся з заявою про збільшення позовних вимог, а саме, про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат за весь час прострочення у розмірі –127 547 (сто двадцять сім тисяч п’ятсот сорок сім) гривень 48 копійок,  3 % річних від прострочення суми у розмірі –39 611 (тридцять дев’ять тисяч шістсот одинадцять) гривень 37 копійок та судових витрат, а саме: судового збору у розмірі –1 672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) гривні 00 копійок та інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі –120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Згодом представник позивача  збільшив позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати за весь час прострочення за період з 15.10.2009 року по 21.04.2001 року у розмірі –166 393 (сто шістдесят шість тисяч триста дев’яносто три) гривні 38 копійок,  3 % річних від прострочення суми за період з 15.10.2009 року по 21.04.2001 року у розмірі –47 294 (сорок сім тисяч двісті дев’яносто чотири) гривні 61 копійка та судових витрат, а саме: судового збору у розмірі –1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок та інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі –120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення на позовну заяву про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи тим, що правовідносини позивача та відповідача виникли не з порушення зобов’язань передбачених договором, а з примусового виконання рішення суду, тому правовідносини позивача та відповідача перейшли в сферу виконання судових рішень, а посилання позивача на ст. 625 ЦК України, не регулює ці відносини. Крім того, так як договір було розірвано то відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК зобов’язання сторін припинено. Також відповідач в запереченні посилався на ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»№ 800 від 25.12.2008 року, відповідно до якої, нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами та стягнення коштів, передбачених ст. 625 ЦК України на строк дії цієї статті не здійснюється.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та  дослідивши  докази  по  справі,  вважає,  що  позов  ОСОБА_1 не підлягає  задоволенню.

Судом встановлено, що 07 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд»та ОСОБА_1 укладено договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 20 Р нежитлового приміщення загальною площею –94,01 м2. Згідно умов договору, позивач фінансував 100 % вартості об’єкта фінансування в розмірі –1 036 930 (один мільйон тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 30 копійок  на поточний рахунок відповідача, а відповідач зобов’язався передати йому об’єкт фінансування на підставі акту прийняття-передачі після закінчення будівництва, термін якого становить – 2-й квартал 2008 року  та передати відповідні документи для наступного оформлення позивачем права власності на об’єкт фінансування.

Відповідачем взяті, на себе зобов’язання,  відповідно до договору № 20 Р від 07 лютого 2007 року, не були виконані. Відповідач прострочив взяті на себе зобов’язання щодо закінчення об’єкту будівництва, введення його в експлуатацію та передачі відповідних документів ОСОБА_1 для оформлення позивачем права власності на об’єкт фінансування.

У зв’язку з порушенням умов договору пайової участі у фінансуванні будівництва № 20 Р  від 07.02.2007 року, позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва  з позовом про розірвання вказаного договору та стягненням, з відповідача на користь позивача, сплачених ним коштів, на виконання умов договору, у розмірі –1 036 930 (один мільйон тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 30 копійок.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2009 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ «УкоінвестБуд»про розірвання договору та стягнення суми, задоволено та постановлено розірвати договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 20 Р нежитлового приміщення загальною площею –94,01 м2 від 07.02.2007 року та стягнути з ТОВ «УкоінвестБуд»на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені для виконання договору у розмірі –1 036 930 (один мільйон тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 30 копійок, інфляційні витрати за весь час прострочення у розмірі –71 029 (сімдесят одна тисяча двадцять дев’ять) гривень 73 копійки, 3% річних від простроченої суми у розмірі –9 715 (дев’ять тисяч сімсот п’ятнадцять) гривень 89 копійок,  та судові витрати –1 700 грн. та 120 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14.10.2009 року за апеляційною скаргою ТОВ «УкоінвестБуд» на рішення Дарницького районного суд м. Києва від 04.06.2009 року, частково змінене, а саме: рішення Дарницького районного суд м. Києва від 04.06.2009 року в частині вирішення, заявлених вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням інфляційних витрат та 3 % річних, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову.

На підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2009 року було видано Виконавчий лист № 2-2677/2009 про стягнення з відповідача грошових коштів.

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві Кочкарьова С.В. від 23.11.2009 року було відкрито виконавче провадження ВП № 16009728 з виконання  Виконавчого листа № 2-2677/2009 та встановлено строк для добровільного виконання до 30.11.2009 року.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання зобов’язання встановленого рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.06.2009 року, яким постановлено ТОВ «УкоінвестБуд»сплатити на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі - 1 036 930 (один мільйон тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 30 копійок, позивач вважає, що має право на збереження, внаслідок інфляційних процесів, реальної величини грошей, присуджених до стягнення, але не виплачених у зв’язку з його невиконання.

Посилання ОСОБА_1 на ст. 625 ЦК України в позовній заяві є безпідставними. Дана стаття Цивільного кодексу України регулює правовідносини, що існують між сторонами у випадку порушення грошового зобов’язання взятого відповідачем.  

Між тим, правовідносини, що існують між позивачем та відповідачем, виникли не з порушення грошового зобов’язання, взятого відповідачем, а з причин невиконання умов договору та його розірвання та регулюються нормою законодавства, яка передбачає правові наслідки розірвання договору.

Відповідно до ч. 3. ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Так як, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.04.2009 року, договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 20 Р нежитлового приміщення загальною площею –94,01 м2 від 07 лютого 2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд»та ОСОБА_1, розірвано, то з моменту вступу рішення в законну силу, сторони не мають зобов’язань по цьому договору.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

На підставі викладеного та ст. ст. 625, 651, 653 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 15, 57, 60, 209, 212- 215 ЦПК України, суд,

В  И  Р  І  Ш  И  В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд»про стягнення внаслідок невиконання рішення суду інфляційних витрат та 3 % річних –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя:                                                                                                           Даниленко В. В.