ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-437/10/0217
Головуючий у 1-й інстанції: Слободяник Т.В.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
Мельник-Томенко Жанни Миколаївни
Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 11 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької про перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
До Немирівського районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_4 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої пенсії.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 11 листопада 2010 року позов задоволено частково, зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_4 починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2010 року, з 22.05.2208 року по вересень 2010 року включно з урахуванням підвищення 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з відповідною виплатою різниці після здійсненого перерахунку.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 11 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, а постанову суду першої інстанції –скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов частково, з наступних підстав.
ОСОБА_4 є особою, що належить до соціальної категорії громадян “діти війни” в розумінні статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” особам, що належать до соціальної категорії громадян “діти війни”, з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік” збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення позивача до суду нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов’язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись із висновком Немирівського районного суду Вінницької області щодо наявності у позивача права на захист порушених прав за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по вересень 2010 року, з огляду на таке.
Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року, ОСОБА_4 було визнано пропущеним з поважних причин та поновлено процесуальний строк на звернення до суду, при цьому судом першої інстанції не обґрунтовано поважності причин поновлення строку.
Враховуючи вищезазначене, положення ст.ст.99 - 102 КАС України, а також те, що ОСОБА_4 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Немиріському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої пенсії 24.09.2010 року та просила зобов'язати відповідача нарахувати їй 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 30.03.2010 року, з урахуванням проведених виплат, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту, в межах заявлених позовних вимог, за період з 07.04.2010 року по 07.10.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно п.3 ч.1 ст.198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції може скасувати її та прийняти нову постанову, з наступних підстав: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, колегія суддів за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішила скасувати її та постановити нову постанову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області задовольнити частково .
Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 11 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої пенсії, - скасувати .
Адміністративний позов ОСОБА_4 в частині, подані поза межами шестимісячного строку звернення до суду залишити без розгляду.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії, як дитині війни, всупереч вимогам ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі, меншому 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 07.04.2010 року по 07.10.2010 року, із врахуванням
проведених виплат.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 1,70 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович