ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-215/10/0208
Головуючий у 1-й інстанції: Копчинський В.І.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни
Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду у Калинівському районі про перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в якому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області протиправними щодо нездійснення ОСОБА_3 перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_4. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_4 виходячи з розміру пенсії померлого інваліда II групи по захворюванню, пов'язаному з участю в ліквідації аварії на ЧАЕС, яка передбачена ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вісім мінімальних пенсій за віком, розмір якої встановлений відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком, а також щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка дорівнює 50 % мінімальної пенсії за віком , з 16.08.2010 року.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області, позов задоволено, визнано дії управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області у відмові перерахування пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3 неправомірними; Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області провести з 16 серпня 2010 року перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_4 відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру пенсії померлого інваліда II групи по захворюванню, пов'язаному з участю в ліквідації аварії на ЧАЕС, яка передбачена ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вісім мінімальних пенсій за віком, розмір якої встановлений відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком, а також щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка дорівнює 50 % мінімальної пенсії за віком.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2010 року, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, принявши нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно зі статтями 49, 50, 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи 16.08.2010 року ОСОБА_3 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Калинівської районі Вінницької області з листом про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. 24.09.2010 року ОСОБА_3 отримала відмову від управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області в призначенні їй пенсії по втраті годувальника.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка згідно посвідчення № НОМЕР_1 є дружиною померлого ОСОБА_4, смерть якого пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком від 22.04.2009 року №12970.
ОСОБА_4 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС I категорії та інвалідом II групи, захворювання якого пов'язано з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
Згідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до I категорії та у зв'язку з втратою годувальника, у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї- 50 пенсії за віком померлого годувальника.
Розмір пенсії за втратою годувальника має визначатись із розрахунку 50% від основної державної пенсії по інвалідності, яку б міг отримувати годувальник при житті, розмір якої не міг бути нижчим, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які відносяться до 1 категорії постраждалих та є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, для осіб, які є інвалідами ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком, а інвалідам І групи - 100%.
Статтею 54 даного Закону в редакції, яка діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007р., тобто до 01.01.2008р. передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, а по І групі - 10 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 28 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VІ від 28.12.2007р. було внесено зміни до вищенаведених статтею Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо нового розміру пенсій для інвалідів з числа осіб постраждалих І категорії.
Проте, зазначені зміни внесені Законом № 107-VІ від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008., тому вони втратили чинність з дня ухвалення відповідного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31.10.2006р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином колегія суддів вважає, що вимоги позивачки є законними та підлягають задоволенню.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Колегія суддів вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст.198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв’язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Калинівського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2010р. є законною і обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області, –залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2010 року, –без змін.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої в скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович