ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-190/10/0208
Головуючий у 1-й інстанції: Попик Ю.П.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни
Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду у Калинівському районі про перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати дії УПФУ у Калинівському районі Вінницької області неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії як інваліду 3 групи згідно ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області, позов задоволено, визнано дії управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області у частині відмови у перерахуванні пенсії неправомірним, зобов'язано УПФУ у Калинівському районі Вінницької області провести перерахунок з 10 серпня 2010 року пенсії ОСОБА_3, як інваліду 3 групи згідно ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, прийнявши нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно зі статтями 49, 50, 54, 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, як вбачається із матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи зі втратою працездатності, що пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджує ксерокопія посвідчення серії НОМЕР_1
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які відносяться до 1 категорії постраждалих та є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, для осіб, які є інвалідами ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком, а інвалідам І групи - 100%.
Статтею 54 даного Закону в редакції, яка діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007р., тобто до 01.01.2008р. передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, а по І групі - 10 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 28 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VІ від 28.12.2007р. було внесено зміни до вищенаведених статтею Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо нового розміру пенсій для інвалідів з числа осіб постраждалих І категорії.
Проте, зазначені зміни внесені Законом № 107-VІ від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008., тому вони втратили чинність з дня ухвалення відповідного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31.10.2006р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином колегія суддів вважає, що для позивача, як особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда 3 групи зі втратою працездатності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір державної пенсії повинен становити 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених на момент виплати, а додаткової - 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Колегія суддів вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст.198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв’язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Калинівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010р. є законною і обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року –без змін.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої в скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович