ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/1907/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача : не з'явився
відповідача : Левицького Олександра Вікторовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_2
до: Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про: скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2010 р. позов ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неповного обсягу нарахування та виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неврахування при розробленні проектів Державного бюджету України на 2006-2009 р. вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. "про оплату праці суддів" та стягнуто з Міністерства фінансів України за рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати ОСОБА_2, заборгованості по заробітній платі та компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати частини заробітної плати за період з 01.12.2006 р. по 01.08.2010 р. в розмірі 123 139,52 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 р. дану постанову Вінницького окружного адміністративного суду залишено без змін.
За заявою ОСОБА_2 Вінницьким окружним адміністративним судом 14.03.2011 р. їй було видано по справі виконавчий лист, який разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було направлено нею у Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заказним листом.
15.04.2011 року ОСОБА_2 було отримано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Маєвської Д.В. від 30.03.2011 р., якою ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.
Позивач вважає таке рішення протиправним, тому і звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Позивач надала до суду клопотання про те, що відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) просить дану справу розглянути у її відсутність та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
26.04.2011 року від позивача на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшло клопотання про заміну неналежної сторони у справі - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належну - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року задоволено вказане клопотання позивача, а саме: здійснено заміну неналежної сторони по справі на належну.
Під час судового засідання представник відповідача позов не визнав, мотивуючи тим, що ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги до виконавчого документу, однією з яких є строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а відповідно до ст. 22 ЗУ "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діє з 09.03.2011 року) строк пред'явлення вказаного документу - один рік.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи сторін дійшов висновку про часткове задоволення даного адміністративного позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції Закону № 2677-VI (2677-17) від 04.11.2010 року, що набрав законної сили 09.03.2011 року виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 22 п. 2 ч. 1 цього ж Закону в редакції від 04.11.2010 року, яка набрала законної сили 09.03.2011 року та яка регулює строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, зазначає, що строки, визначені в ч. 1 даної статті на які посилається державний виконавець Маєвська Д. В. у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 30.03.2011 року, а саме: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови суддів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, то з наступного дня після його постановлення.
Судом встановлено, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа по справі № 2-а-2679/10/0270 - до 28.01.2014 року, тобто протягом трьох років з наступного дня після набрання постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.10.2010 року законної сили.
Вказана вище постанова Вінницького окружного адміністративного суду набрала законної сили 27.01.2010 року, тобто на час дії попередньої редакції ЗУ "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року, а тому виконавчий лист, а саме строк його пред'явлення до виконання - три роки, а саме: до 28.01.2014 року, вказаний відповідно до вимог ст. 21 ЗУ "Про виконавче провадження", діючого на час набрання рішенням суду законної сили, що є вірним та відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищенаведене можна зазначити, що позивачем не пропущено навіть річний термін звернення щодо прийняття до провадження виконавчого документа по справі № 2-а-2679/10/0270 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а з цього випливає, що діями державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Маєвською Д. В. було грубо порушено права та інтереси позивача.
Стаття 24 ЗУ "Про виконавче провадження" зазначає, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.
Частина 1 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, неподання заяви про відкриття виконавчого провадження та у разі, якщо рішення на підставі якого видано виконавчий документ не набрало законної сили.
За таких обставин суд погоджується з тим, що строк пред'явлення до виконання виконавчого документа по справі № 2-а-2679/10/0270 позивачем не пропущено.
Слід також зазначити, що у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 цієї ж статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами ст. 18 цього Закону.
Однак, державний виконавець Маєвська Д. В. не дотрималась норм ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" в цій частині, не роз'яснивши заявникові ОСОБА_2 про її право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами ст. 18 цього Закону.
Крім того, на відміну від тверджень викладених у постанові від 30.03.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, у виконавчому листі від 14.03.2011 року, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, чітко визначений єдиний стягувач, боржник та сам порядок стягнення коштів на користь позивача, а саме: "стягнути з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі та компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати частини заробітної плати за період з 01.12.2006 року по 01.08.2010 року в розмірі 123139,52 грн.", що в свою чергу відповідає нормам ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 04.11.2010 року, яка передбачає вимоги до виконавчого документа зазначаючи, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягував, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо скасування постанови державного виконавця Маєвської Д. В. від 30.03.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження) виконавчого документа по справі № 2-а-2679/10/0270.
Щодо позовних вимог в частині зобов’язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до провадження виконавчий лист № 2-а-2679/10/0270, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом, до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання, суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Дії щодо прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження віднесені ЗУ „Про виконавче провадження” до повноважень саме державних виконавців, які вчинюються ними у відповідності з вимогами цього Закону і не можуть бути встановлені судом. В порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені прийняті державним виконавцем рішення, вчинена дія або допущена бездіяльність за наслідками звернення з приводу відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
1. Визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 30.03.2011 року, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Маєвською Д. В. з примусового виконання постанов № 2-а-2679/10/0270 від 08.10.2010 року.
2. Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вирішити питання щодо можливості відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні постанови Вінницького окружного адміністративного суду № 2-а-2679/10/0270 від 08.10.2010 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович