УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 р. м. Рівне
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:
Манько О.С. , Оніпко О.В., Ковалевича С. П.
розглянувши в попередньому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2005 року та рішення Івано-Франківського міського суду від 28 грудня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 грудня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 300 грн. та моральну шкоду в розмірі 2500 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_2. відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення Івано-Франківського суду від 28 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2005 року і направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції. Вважає, що судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, не в повному об'ємі були досліджені докази та матеріали справи.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивачки- відповідачки щодо нанесення їй моральної та матеріальної шкоди доведені. В судовому засіданні було встановлено, що 05 квітня 2003 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відбулась сутичка, внаслідок якої ОСОБА_1. отримала тілесні ушкодження, що підтверджено показами свідка, актом судово-медичного обстеження, та постановою Івано-Франківського міського суду від 15 листопада 2003 року про відмову у порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2. за ст. 125 ч.1 КК України у зв'язку з актом амністії. Що стосується доводів відповідачки-позивачки про нанесення їй моральної шкоди з боку ОСОБА_1., то свого підтвердження вони не знайшли і ОСОБА_2. не наведено доказів щодо встановлення факту викладеного в позовних вимогах.
Справа № 33-Ц-264 Категорія: 36
Головуючий у 1 ін ст. Деренюк М. М. Суддя-доповідач Оніпко О.В.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції.
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, і відсутні передбачені ст. ст. 338, 342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення.
Відповідно до положень ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року, ст. ст. 335, 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 березня 2005 року та рішення Івано-Франківського міського суду від 28 грудня 2004 року залишити без зміни.