Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11-624/11 Головуючий у 1 й інстанції - Лукінова
Доповідач - Кузьменко В.М.
У Х В А Л А
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого –судді Кузьменко В.М.
суддів: Дрибаса Л.І., Бровченко Л.В.
за участю прокурора Заворотньої О.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Косівська Поляна Рахівського району Закарпатської області, громадянин України, освіта середня, непрацюючий, раніше судимий:
29.11.1984 року Рахівським районним судом Закарпатської області за ст. 140 ч. 3 КК УРСР на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна з застосуванням ст.. 461 КК УРСР з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
25.07.1986 року Кагарликським районним судом Київської області за ст.ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 17-83 ч. 1, 42, 43 КК УРСР на 4 роки 6 місяців позбавлення;
17.01.1992 року Закарпатським обласним судом за ст.ст. 140 ч. 3, 93 п. «ж», 42 КК України (1960 року) на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України на 10 років позбавлення волі.
ОСОБА_1 засуджено за те, що 29.06.2010 року близько 23 год. в стані алкогольного сп’яніння він прийшов до буд. ОСОБА_2, розташованому по АДРЕСА_1 з метою витребувати в неї спиртне. На його стук ОСОБА_2 відчинила йому двері будинку і у відповідь на його вимогу видати спиртне, відмовила йому. Між ними зчинилася сварка, під час якої ОСОБА_1 схопив ніж, який лежав на підвіконні у веранді і наніс ним декілька ударів в область тулуба, чим заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть потерпілої 9.07.2010 року.
В апеляції засуджений просить скасувати вирок суду, посилаючись на те, що його безпідставно притягнуто до кримінальної відповідальності, оскільки він до потерпілої не приходив і їй тілесних ушкоджень не наносив. Окрім того, під час досудового слідства він визнавав себе винним через те, що до нього були застосовані недозволені міри фізичного впливу. Щодо нього також було порушено право на захист, оскільки йому і слідчі органи і суд не надали адвоката, а також судове засідання не фіксувалося технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі доказах, а саме:
на показаннях самого засудженого під час досудового і судового слідства про те, що дійсно саме він в стані алкогольного сп’яніння приїхав до будинку потерпілої ОСОБА_2 з метою отримати спиртне і коли вона йому відмовила, між ними виникла сварка, під час якої він ножем, який взяв на підвіконні, наніс їй декілька ударів в областьтулуба;
на показаннях потерпілої ОСОБА_2 про те, що в ніч з 29 на 30 червня 2010 року хтось постукав у двері будинку. Коли вона відчинила двері, то побачила невисокого чоловіка неповної статури, якого не впізнала. Чоловік намагався зайти до будинку, але вона його не впускала і намагалася закрити двері. Тоді він її відштовхнув і гострим предметом наніс їй декілька ударів в область тулуба, після чого пішов з двору, сів на велосипед і поїхав.
на аналогічних показаннях свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які про обставини справи дізналися від потерпілої вранці;
на показаннях свідка ОСОБА_6 про те, що 29.06.2010 року був вдома і дивився телевізор. Коли почув крик, вийшов на вулицю і побачив в районі будинку ОСОБА_2 чоловіка на велосипеді схожого на ОСОБА_1, який був одягнений в бриджі захисного різнобарвного кольору і темну футболку;
на показаннях свідка ОСОБА_7 про те, що ввечері 29.06.2010 року перед закриттям магазину, де вона працює, зайшов ОСОБА_1, купив бутилу горілки, а був одягнений він в бриджі захисного різнобарвного кольору і футболку;
на протоколах огляду місця події, під час якого були виявлені сліди крові і одежа потерпілої з слідами порізів і ніж з слідами крові;
на протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 і вилучення бриджів з слідами темно-бурого кольору, які за висновками судово-імунологічної експертизи є слідами крові і ця кров може належати потерпілій ОСОБА_2
на протоколі відтворення обстановки і обставин події за участю засудженого, де він розказав і показав на місці події механізм нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, який співпадає з висновками судово-медичної експертизи (а.с.117-118);
висновках судово-медичної експертизи, відповідно до якої смерть потерпілої настала від заподіяних ножових поранень в області живота, кровотечі і перитоніту.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував за ст. 121 ч. 2 КК України.
Доводи засудженого про те, що його безпідставно притягнуто до кримінальної відповідальності, оскільки від до потерпілої не приходив і їй тілесних ушкоджень не наносив, спростовуються як вищевказаними доказами, так і доказами приведеними у вироку. Його доводи про те, що сама потерпіла спростовує його причетність до заподіяння їй ножових поранень безпідставні, оскільки потерпіла пояснила як слідству, так і своїм близьким, що було темно і чоловіка який заподіяв їй поранення вона не впізнала, але вказала його зріст і статуру.
Доводи засудженого про те, що під час досудового слідства до нього були застосовані недозволені міри фізичного впливу також без підставні, оскільки судом ці обставини перевірялися, була призначена відповідна перевірка і за результатами такої перевірки є в матеріалах справи постанова прокурора (а.с. 203).
Засудженому також на досудовому слідстві неодноразово роз’яснювалося його право мати адвоката, в тому числі і під час затримання, але він від адвоката відмовлявся, про що складалися відповідні протоколи з підписами засудженого (а.с. 39-40, 41-42, 43, 44, 48-49, 136-137, 153). Під час слухання справи в суді ОСОБА_1 24.09.2010 року також написав заяву про відмову від адвоката (а.с.186). 12 жовтня 2010 року він змінив свою думку і заявив клопотання про надання йому адвоката. Суд його клопотання задовольнив і призначив йому адвоката (а.с. 196, 197). Далі, 25.01.2011 року ОСОБА_1 знову письмово відмовився від адвоката і суд звільнив адвоката від участі у справі (а.с. 239,240). А тому доводи засудженого про те, що порушено його право на захист безпідставні. Задоволено також було його клопотання і про технічний запис судового слідства (а.с.198, 264), що підтверджено наявністю у справі диску з відповідним записом.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.
Підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2011 року щодо нього –без зміни.
Судді: