Справа: 11a-252-2007 p. Головуючий у 1-й інстанції - Павловський В.К.
Категорія: ч.2 ст. 121 КК України Доповідач - Міщенко О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої: Міщенко О.А. Суддів: Сачука В.І., Матюхи Ю.В. З участю прокурора: Клімашевич Н.О. Захисника: ОСОБА_1 Потерпілої: ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 та прокурора Корецького району Дяка В.А. на вирок Корецького районного суду Рівненської області від 27 лютого 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Невірків Корецького району Рівненської області, українець, громадянин України, раніше не судимий, засуджений
за ч.2 ст. 121 КК України на сім років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області 360, 92 грн. за проведення фізико-хімічної експертизи та 160, 42 грн. -балістичної експертизи.
Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.
ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що 26.08.06 р. близько 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на території свого господарства, в с. Невірків Корецького району Рівненської області, під час конфлікту з сином ОСОБА_4. вистрілив в праву ногу останнього, спричинивши проникаюче вогнепальне поранення верхньої третини правого стегна з пошкодженням стегнової артерії та вени, внаслідок чого настала гостра крововтрата, що привела до смерті ОСОБА_4.
В поданих на вирок суду апеляціях:
· захисник-адвокат ОСОБА_1. покликається на незаконність вироку, вказуючи на невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, неправильність застосування кримінального закону та невідповідність підстав призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Просить вирок суду змінити: перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч.2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України, призначити більш м'яке покарання ніж передбачено законом та звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. ст. 69, 75 КК України.
· прокурор Дяк В.А., не оспорюючи кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України, покликається на незаконність вироку суду, вказуючи на істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про скасування вироку суду, захисника-адвоката ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, потерпілу ОСОБА_2, яка просить змінити вирок, пом'якшити покарання, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення.
Висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку злочину грунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказів.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України є вірною.
Доводи захисника ОСОБА_1 в апеляції стосовно перекваліфікації дій ОСОБА_3 на ч.1 ст. 119 КК України не заслуговують на увагу і спростовуються встановленими по справі доказами.
З проколу допиту підозрюваного вбачається, що ОСОБА_3 в ході конфлікту зі своїм сином, що мав місце 26.08.2006 p., пішов до будинку, де зарядив рушницю марки ТОЗ, двохстволку, і щоб припинити дії ОСОБА_4. прицілився і вистрілив йому в ногу (а. с. 46-47).
Свідок ОСОБА_5 в ході досудового слідства показала, що її чоловік ОСОБА_3 під час сварки з сином ОСОБА_4 пішов в будинок, з якого вийшов з направленою в його сторону рушницею в руках і вистрілив в праву ногу (а. с. 97-99).
Представник потерпілого ОСОБА_2. в ході досудового слідства та в суді стверджувала, що бачила як ОСОБА_3 вийшов із хати з рушницею в руках, а згодом почула постріл, крики свекрухи та побачила, що на землі лежав її чоловік, на правому стегні якого була рана (а. с. 94-96).
Свідок ОСОБА_6 показала, що відійшовши зі своїм чоловіком ОСОБА_7. від будинку батьків близько 50 м. в напрямку автобусної зупинки, почули постріл. Повернувшись назад, побачили брата, який лежав на землі з пораненим правим стегном, а батько стояв неподалік, тримаючи в руках рушницю (а. с. 89-90).
Аналогічні показання дав суду свідок ОСОБА_7 (а. с. 100-101).
Свідок ОСОБА_8, як на досудовому слідстві, так і в суді ствердив, що ОСОБА_3 наблизився до ОСОБА_4. з піднятою та направленою на того рушницею, після чого пролунав постріл і ОСОБА_4 упав. Також зазначив, що це все бачили ОСОБА_5 та ОСОБА_2. (а. с. 91-92).
Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи від 04.09.2006 року смерть ОСОБА_4. наступила від гострої крововтрати, що розвинулась внаслідок проникаючого вогнепального поранення верхньої третини правого стегна з пошкодженням стегнової артерії та вени. Виходячи з характеристики 18 ран у верхній третині правого стегна вони виникли внаслідок одного пострілу з гладкоствольної зброї шротовим зарядом (а. с. 113-114).
За таких обставин, підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 з ч.2 ст. 121 на ч.1 ст. 119 КК України не вбачається.
Покликання прокурора Дяка В.А. в апеляції про порушене право засудженого ОСОБА_3 на захист спростовуються встановленими по справі доказами. Так, з матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2006 року була укладена угода між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, що діє на підставі
Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_1 від 03.09.2001 року та довідки про сплату прибуткового податку державної податкової адміністрації України по виду діяльності "надання юридичних / адвокатських послуг" про надання юридичних послуг, а саме: захист інтересів ОСОБА_3 по кримінальній справі при проведенні досудового слідства, розгляді справи в місцевому та апеляційному судах (а. с. 147-150).
Що стосується призначення покарання засудженому, то суд не в повній мірі врахував всі обставини, що пом'якшують покарання, зокрема те, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, має похилий вік, ряд захворювань та урядові нагороди, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, неправомірну поведінку потерпілого, що принизила гідність засудженого та призначив ОСОБА_3 надто суворе покарання. Врахувавши всі ці обставини у їх сукупності, колегія суддів визнає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинення даного злочину.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_1 та прокурора Корецького району задовольнити частково.
Вирок Корецького районного суду Рівненської області від 27 лютого 2007 року стосовно ОСОБА_3 змінити.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст. 121 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без зміни.