ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           22.02.2011                                                                   2-а-233/11

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Томко В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначає, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він має статус дитини війни і у зв`язку з цим йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем така допомога йому в повному обсязі не виплачується. На підставі цього позивач просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області щодо невиплати йому в повному обсязі підвищення до пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області донарахувати та сплатити щомісячну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року з урахуванням здійснених виплат.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позовних вимог.

Суд, дослідивши й оцінивши надані письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих  прав і свобод.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»встановлює правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитина війни –це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як вбачається із паспорту, позивач є громадянином України, народився 03 червня 1942 року (а.с. 4). Позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 129783 (а.с. 5).

Згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В статті 7 вказаного Закону зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення регулюється Законом України «Про прожитковий мінімум» та Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». В статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

В силу ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(п. 12 ст. 71) зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами війни, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), в розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».     

В пункті 3 вказаного Рішення зазначено, що положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.   

Тобто, з 09 липня 2007 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(підпункт 2 пункт 41 розділу ІІ) внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і стаття 6 викладена в наступній редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».     

          Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.    

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          У частині 2 ст. 8 Конституції України зазначається, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В ч. 1 ст. 100 КАС України зазначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України»). Конституція України у ст. 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії –щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення, перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»є основною функцією органів Пенсійного фонду України.

За таких обставин, позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, тобто в межах бюджетних років, з урахуванням здійснених виплат підлягають задоволенню.  

Що стосується позовних вимог щодо зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2011 року, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 71, 94, 159-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни –задовольнити частково.     

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області щодо невиплати в повному обсязі підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області  здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп.     

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

           Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                      В.В. Томко