ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3409/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника відповідача - Кражана М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Диканському районі Полтавської області про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності, виплату допомоги на поховання, адресної допомоги задовольнити частково, -
В С Т А Н О В И В:
22 квітня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Диканському та Шишацькому районах Полтавської області про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року в сумі 2250 грн, на виплату допомоги на поховання ОСОБА_3 в сумі 1500 грн, на виплату щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року в сумі 62109 грн 59 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті до відшкодування зазначених сум витрат, понесених Пенсійним фондом України .
В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні.
У запереченнях посилався на те, що відсутні підстави для прийняття до заліку суми пенсії, виплаченої гр. ОСОБА_2, оскільки нещасний випадок у нього стався за межами України, а Угодою про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаною 09.09.1994 року державами колишнього СРСР визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Посилався на те, що відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Відділення у разі настання страхового випадку організовує поховання померлого та відшкодовує вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов у встановленому законодавством порядку, а постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання»від 11.07.2001 року визначено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Враховуючи те, що висновків спеціальних медичних закладів про причинний зв’язок смерті громадяна ОСОБА_3 з одержаним каліцтвом або ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, Управлінням Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області не надано, підстави для відшкодування виплат допомоги на поховання вказаного громадяна відсутні.
Також зазначав, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановленої постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, від 16.07.2008 року № 654. Крім того, вказував, що Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, встановлено здійснення розрахунків між фондами на централізованому рівні, відшкодування виплачених пенсій за рахунок відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не передбачено.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Диканському районі не прийнято до заліку суму витрат пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року в сумі 2250 грн, суму витрат на виплату допомоги на поховання ОСОБА_3 в сумі 1500 грн, та суму витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року в сумі 62109 грн 59 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами щомісячної звірки витрат, відповідними таблицями розбіжностей, списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та не заперечується відповідачем.
Згідно наявних у матеріалах справи документів, нещасний випадок на виробництві із гр. ОСОБА_2 стався 04.07.1986 року в Узбецькій ССР м. Бухара, вул. С. Мурадова, б.4, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві від 05.07.1986 року. Розпорядженням № 236 від 08.08.2003 року призначено ОСОБА_2 пенсію по інвалідності з 01.02.2003 року.
Надаючи оцінку діям відповідача щодо відмови відшкодовувати суму основного розміру пенсії гр. ОСОБА_2, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до п. 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У ч. 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 ст. 7 ("Прикінцеві положення") Закону "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001 року, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною 2 ст. 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі –Закон № 1105-XIV) закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належить гр. ОСОБА_2, щодо відшкодування витрат на виплату пенсії.
За змістом ч. 2 ст. 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Доводи Відповідача про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 09.09.94 між частиною держав колишнього СРСР, не є обґрунтованими.
Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті здійснюється роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту вказаної норми випливає, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у справі та пов'язані з відшкодуванням витрат Пенсійного фонду України, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, яка 13.03.1992 року була підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. За таких обставин, неприйняття Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Диканському та Шишацькому районах до заліку витрат на пенсію гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 року є неправомірним.
Пунктами 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4, встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Враховуючи те, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Диканському районі безпідставно відмовлено включити до заліку витрат на пенсію гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 року, суд вважає, що позов Управління Пенсійного фонду України у Шишакському районі підлягає задоволенню в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 2250 грн.
Доводи відповідача про те, що Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлено лише механізм відшкодування коштів на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Пенсійним фондом України, суд не бере до уваги, оскільки Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розраховано на відсутність спору, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вирішується питання про стягнення спірних сум.
Що стосується позовних вимог про стягнення витрат на виплату допомоги на поховання ОСОБА_3 в сумі 1500 грн., суд виходить з наступного.
Статтею 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначено соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –Фонд). Так, у разі настання страхового випадку він у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Страховим випадком відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 1105-XIV є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.
Відповідно до частини 8 статті 34 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі –Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг.
Відповідно до п. 2 Порядку витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (пункт 2 Порядку).
Згідно з абзацом 2 частини 9 статті 34 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Зі змісту частини 2 статті 24 Закону № 1105-XIV вбачається, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика та відшкодувати понесені ним витрати.
Аналіз норм Закону № 1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов’язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв’язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Відповідно до п. 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ 03.12.2009 року № 1317, медико-соціальні експертні міські, районні, міжрайонні комісії визначають причини смерті інваліда або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого.
На підтвердження причини смерті гр. ОСОБА_3 позивачем надано лист Шишацької центральної районної лікарні від 05.05.2011 року вих. № 551, в якому повідомлено, що згідно висновку судово-медичного розтину ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1: рестриктивна кардіоміопатія, серцева недостатність.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві від 15.03.1993 року ОСОБА_3 отримав травму ока, тому лист Шишацької ЦРЛ не свідчить про наявність причинного зв'язку між травмою на виробництві та смертю потерпілого.
Враховуючи те, що докази, які підтверджують причинний зв’язок смерті гр. ОСОБА_3 з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, професійним захворюванням, не надані, суд приходить до висновку у Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Диканському районі були відсутні правові підстави для відшкодування понесених Управлінням Пенсійного фонду витрат на поховання.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення суми державної адресної допомоги в розмірі 62109 грн. 59 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Підпунктом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265, та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає 544 гривень, таким особам встановлюється доплата у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
Разом з тим, нормами діючого законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, передбачено відшкодування коштів на виплату пенсій, а не державної допомоги (адресної допомоги, доплати, тощо).
Щомісячна державна адресна допомога, доплата до пенсії, запроваджені постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, від 16.07.2008 року № 654, не належать до числа послуг та страхових виплат відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".
Обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, підвищень до пенсії Законом України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не покладено.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Разом з тим, виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну допомогу не встановлений законом.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення державної адресної допомоги в розмірі 62108 грн 59 коп. задоволенню не підлягають.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 21, ч. 2 ст. 24, ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п.п. 2, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», п.п. 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4, п. 2 Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, статтями 2, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Диканському та Шишацькому районах Полтавської області про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності, виплату допомоги на поховання, адресної допомоги задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Диканському та Шишацькому районах Полтавської області (вул. Леніна, 149, смт. Диканька, Полтавська область, 38500, код ЄДРПОУ 23809916) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області (вул. Партизанська, 6, смт. Шишаки, Полтавська область, 38000, р/р 25608301287 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22529632) суму витрат по виплаті основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначеної ОСОБА_2, за січень - березень 2011 року в розмірі 2250 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят гривень).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол