Справа № 2-315/2011

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

10.05.2011

Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                                                                                  Шестопалової Я.В.

при секретарі:                                                                                                                        Білоус А.С.

за участю

позивача:                                                                                                                         ОСОБА_1

представника відповідача:                                                                                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»про захист порушеного права, визнання дії незаконними та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»про визнання недійсними дії та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що згідно ст.44 п.9 Закону України «Про статус суддів»суддям та членам їх сімей надається 50% знижка оплати за користування індивідуальним домашнім телефоном. Позивач працює суддею Апеляційного суду Донецької області та вносить оплату за телефон згідно вказаного закону. Проте відповідач не визнає пільги, передбачені Законом України «Про статус суддів». Представники ВАТ «Укртелеком»не однократно повідомляли позивача про наявну заборгованість за користування домашнім телефоном за період з 2008 року, а також неодноразово погрожували відключити телефон у разі несплати за користування послугами телефону. Позивач не однократно звертався до Донецької філії ВАТ «Укртелеком»з питанням щодо виниклої заборгованості, 22 січня 2009 року позивач письмово звернувся до керівництва ВАТ «Укртелеком». Після чого керівництво ВАТ «Укртелеком»ще частіше стало вимагати гроші з позивача, висловлювали погрозу відключення телефону у випадку невиконання вимог по оплаті за користування телефоном, збільшили термін подачі оператором телефонних дзвінків до квартири позивача з 1 хвилини до 10 хвилин. Усі ці дії свідчать про спричинення психічного насильства на позивача та його сім’ю з метою нехтування його правами. 15 квітня 2009 року ВАТ «Укртелеком»відключив домашній телефон позивача у зв’язку з наявною заборгованістю. Таким чином відповідач своїми навмисними діями незаконно шляхом шантажу вимагав з нього гроші, тривалий час щоденними телефонними дзвінками чинив на позивача психічний вплив, відключивши телефон він позбавив позивача користуватися індивідуальним телефоном чим спричинив моральну шкоду, яку позивач оцінює: за незаконні вимоги відмовитись від права на 50% знижку –у розмірі 1000 гривень; за тривалий час дзвінки додому з вимогою передати грошей –у розмірі 1000 гривень; за відключення телефону та позбавлення права користування домашнім телефоном у розмірі 2000 гривень. У зв’язку з неправомірними діями відповідача позивач звернувся до суду з позовом та просить суд захистити його право гарантоване державою, визнати незаконними дії відповідача щодо спонукання позивача відмовитись від наданої державної пільги у розмірі 50% оплати за користування індивідуальним телефоном, щодо щоденних нагадувань по телефону про наявну заборгованість, щодо відключення телефону та позбавлення права користування домашнім телефоном, а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 4000 гривень, витрати по оплаті судового збору у розмірі 08,50 гривень та витрати по оплаті інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень, послуги банку у розмірі 10 гривень.

          Відповідач надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому зазначив, що відповідно п.9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»суддям надається право на пільгову оплату за користування телефоном в розмірі 50% від встановлених тарифів. Закон України «Про статус суддів»встановлює пільги за користування домашнім стаціонарним телефоном, однак даний Закон не визначає коло організацій, які фактично надають дану пільгу та не визначає порядок її надання. Згідно п.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при виконанні бюджетного процесу в Україні положення нормативно –правових актів застосовується лише в частині в якій вони не заперечують положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України». Крім того, ст. 120 Закону України «Про судоустрій в Україні»передбачає фінансування органів судової влади за рахунок Державного бюджету України. До заходів фінансування зокрема відноситься здійснення виплат по наданню пільг. Відповідно до п.33 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених постановою Кабінету Міністрів  України №720 від 09.08.2005 року телекомунікаційні послуги надаються за плату. У разі встановлення пільг на оплату телекомунікаційних послуг компенсація операторам недоотриманих сум доходів здійснюється відповідно до законодавства. Тобто, діючим в Україні законодавством визначено факт компенсації операторам доходів від наданих пільг у безумовному порядку та в імперативній формі. Виходячи з цього оператор не повинен нести власні витрати на забезпечення телекомунікаційними послугами пільгової категорії абонентів. Закон України «Про судоустрій»ст. 120 передбачає фінансування органів судової влади за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів підприємства, що надає телекомунікаційні послуги споживачам. Згідно договору про надання телекомунікаційних послуг та «Правил отримання надання телекомунікаційних послуг» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №720 підприємство зв’язку має право інформувати абонента про суму заборгованості. Дзвінки автоінформатора здійснюється з 09.00 год. до 21.00 год. Якщо абонент прослухав всю інформацію до кінця, дзвінки автоінформатора протягом тижня цьому абоненту не надходять. Якщо абонент не дослухав інформацію дзвінки будуть повторюватися періодичністю 1-2 дні згідно списку боржників. Списки боржників на дзвінки автоінформатора формуються автоматично. Якщо абонент згідно вищевказаних договору та Правил до 20 числа місяця, котрий наступає після розрахункового періоду, оплатив надані в кредит послуги дзвінки від автоінформатора надходити не будуть. Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визнаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Але позивач не надав суду доказів підтвердження завдання моральної шкоди та обґрунтування розміру шкоди. У зв’язку з чим просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

          Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.  

Представник відповідача –Донецької філії ВАТ «Укртелеком»»у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та надав суду пояснення аналогічні викладеним у запереченні на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

          Так, судом встановлено, що позивач –ОСОБА_1 згідно з довідкою виданою головою Апеляційного суду Донецької області працював суддею Апеляційного суду Донецької області з 10.12.1988 року по жовтень 2010 року.

Судом встановлено, що позивач користувався послугами телефонного зв’язку які надаються Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»з квітня 2004 року по травень 2009 року включно.

          Згідно з довідкою виданою Донецькою філією ВАТ «Укртелеком»дебіторська заборгованість ОСОБА_1 за телекомунікаційні послуги станом на 01.06.2009 року становить 688,47 гривень. У зв’язку з виниклою заборгованістю домашній телефон у червні 2009 року був відключений.

          З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем по справі на протязі тривалого часу проводилась переписка з приводу оплати ОСОБА_1 послуг відповідача не у повному обсязі та спонукання його до погашення існуючої заборгованості.

          З вимогами відповідача позивач не погоджувався та наголошував про своє право на 50% знижку при оплаті за спожиті послуги, яка встановлена п. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів».

          Згідно з п. 9 ст. 44 Закону України «Про статус суддів»суддям  надається  50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова  енергія, установка і користування індивідуальним  домашнім телефоном). Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку.

          Відповідач у своїх поясненнях не заперечує про наявність пільги позивача по оплаті за користування телефоном у розмірі 50% від встановлених тарифів, яка встановлена Законом, втім наголошує, що оскільки законодавчо не передбачено порядку компенсації цих витрат позивачу він правомірно вимагає від позивача сплати послуг у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до Законів України. Діяльність судової системи визначається Конституцією України, Законом України «Про статус суддів»та Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

          Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні  умови для функціонування судів і діяльності суддів.

          Відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що фінансування органів судової влади здійснюється за рахунок Державного бюджету України, зокрема до нього відноситься здійснення виплат по наданню пільг, проте не за рахунок коштів підприємства, що надає телекомунікаційні послуги споживачам.

          Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України метою та особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання  пільг, компенсацій і гарантій. Закони України є обов’язковими для виконання на всій території України.

          Відповідно до ст. 11 ч. 3 Закону України «Про статус суддів»гарантії незалежності судді,  включаючи  заходи його правового  захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано вважає, що має гарантоване право на сплату установку і користування індивідуальним домашнім телефоном, які надаються відповідачем з 50% знижкою, в той час як відповідач вимагав від нього сплати наданих послуг у повному обсязі в порушення вимог діючого законодавства.

          Суд вважає, що дії відповідача щодо пред’явлення позивачу вимог про оплату послуг за користування домашнім телефоном у повному обсязі, через те, що відповідач  є підприємством із надання телекомунікаційних послуг  відповідно до договорів, укладених із споживачами, і не належить до суб’єктів правовідносин з приводу надання пільг працівникам бюджетних установ, втому числі і суддям, є такими, що порушують права позивача на відповідне матеріальне і соціальне забезпечення, гарантоване державою.

          У судовому засіданні встановлено та знайшло своє підтвердження поясненнями відповідача, що у зв’язку з не оплатою у повному обсязі позивачем суми за користування індивідуальним домашнім телефоном позивачу 15.04.2009 року відключений телефон. Дані дії є такими, що суперечать вимогам законодавства України оскільки позивач відповідно до Закону України «Про статус суддів»має 50% знижку на оплату за надані послуги телекомунікаційного зв’язку та здійснював оплату з урахуванням вказаної знижки у повному обсязі, що підтверджується карткою абонента ВАТ «Укртелеком». У зв’язку з відключенням індивідуального домашнього телефону позивач був позбавлений права здійснювати надані законом права у повному обсязі та суд визнає вказані дії відповідача неправомірними.

          Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача за незаконні вимоги відмовитись від права на 50% знижку –у розмірі 1000 гривень; за тривалий час дзвінки додому з вимогою передати грошей –у розмірі 1000 гривень; за відключення телефону та позбавлення права користування домашнім телефоном у розмірі 2000 гривен, а разом 4000 гривень суд відмовляє у задоволенні вказаної вимоги за таких підстав.

          Заявляючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивач посилався на те, що у зв’язку з вказаними неправомірними діями відповідач незаконно шляхом шантажу вимагав з позивача гроші, тривалий час щоденними телефонними дзвінками чинив на позивача психічний вплив, відключивши телефон він позбавив позивача користуватися індивідуальним телефоном чим спричинив моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст.. ст.. 23, 1167 ЦК України..

          Позивач у своїй позовній заяві посилається на ст. 1167 ЦК України, яка не передбачає відшкодування моральної шкоди завданої відключенням позивача від користування індивідуальним домашнім телефоном, а передбачає інші підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

          За таких підстав, суд вважає, що у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у частині визнання неправомірними дій відповідача щодо спонукання позивача відмовитись від наданої державної пільги у розмірі 50% оплати за надані телекомунікаційні послуги, щодо вимоги по сплаті за телекомунікаційні послуги у повному обсязі, відключення телефону та позбавлення послуг зв’язку.

           Керуючись ст.ст. 6, 11,130 Конституції України, ст. 11, 44 Закону України «Про статус суддів», ст. ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»про визнання недійсними дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Донецької філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»що виразились у спонуканні позивача до відмови від наданої державної пільги у розмірі 50% оплати за надані телекомунікаційні послуги, у вимогах провести оплату за спожиті телекомунікаційні послуги у повному обсязі, відключенні телефону та позбавленні послуг зв’язку.

У іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Донецької філії ВАТ «Укртелеком»на користь ОСОБА_1 судові витрати на інформаціно-технічне забезпечення у розмірі 37 (тридцять сім) гривень.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                      Я. В. Шестопалова