Справа №2-а-877/2011

ПОСТАНОВА

                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2011 року                                                                                 с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про визнання дій відповідача протиправними та зобов*язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_2 з вище зазначеним позовом, посилаючись на протиправність бездіяльності Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі щодо нарахування та виплати недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни, а тому просить зобов*язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та виплачувати надбавку до пенсії в подальшому.

Управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі подано заперечення проти адміністративного позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За наявності достатніх повідомлених позивачем обставин, розглянувши подані відповідачем заперечення проти позову, приходжу до висновку про можливість розгляду справи та прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 12.11.1996 року, №2195-ГУ, являється дитиною війни, що й підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов*язковим соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій і інших джерел соціального забезпечення.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.3 вище вказаного Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами, що гарантовано п.1 та п.6 ст.92 Конституції України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007 визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»/п.12 ст.71/, які зупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»по виплаті дітям війни 30 % надбавки до пенсії.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін в деякі законодавчі акти України»підвищення пенсії дітям війни було обмежено до 10 відсотків від мінімальної пенсії по віку.

Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ вище вказаного Закону визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти чи їх окремі положення, які визнано неконституційними, втрачають свою дію з дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, Конституційним Судом України факти зупинення законами про Державний бюджет України дії інших законів України щодо виплати 30 % надбавки, внесення змін до інших законів, в становлення іншого регулювання відносин, ніж передбачено Законом та визначено п.6 ст.92 Конституції України, визнано такими, що не відповідають ст.95 Основного Закону, що і дає підстави вважати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Чернівецького району відмову у нарахуванні та виплаті позивачу державної соціальної надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30 %.

В подальшому  протягом 2009, 2010 років зміни в законодавство щодо скасування норми, що встановлює для дітей війни надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком не вносились.

Позивач звернулася до суду 28.03.2011 року і просить зобов*язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни, однак, нею не зазначаються конкретні періоди нарахування та виплати УПФУ у Чернівецькому районі надбавки до пенсії як дитині війни. З огляду на зазначене, у відповідності до ч.2 ст.11 КАС України приходжу до висновку, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід вийти за межі позовних вимог, та задоволити позовні вимоги із врахуванням встановленого законодавством процесуального строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, приходжу до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов*язання Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі в подальшому здійснювати нарахування та виплату позивачу щомісячної надбавки до пенсії як дитині, з огляду на наступне.

Так, частиною 3 статті 162 КАС України встановлено право суду прийняти постанову, яка б гарантувала захист прав людини і громадянина від порушень зі сторони суб’єктів владних повноважень, зміст даної статті повністю узгоджується з приписами ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки реалізовує право на ефективний засіб юридичного захисту.

Оскільки, позивачу, як дитині війни, передбачено довічну щомісячну законну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка обмежена або скасована бути не може, відповідачем вона у межах шестимісячного строку позовної давності виплачувалась і виплачується в неповному обсязі - 49,80 грн. замість 30% мінімальної пенсії за віком –то задля захисту законних прав позивача, суд визнає за необхідне щомісячно здійснювати нарахування і виплату їй надбавки до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», - 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з дня звернення до суду і по день припинення такого права. Зазначена правова позиція в повній мірі реалізовує право позивача на ефективний засіб юридичного захисту, тому що позбавляє його необхідності регулярно в межах строку позовної давності звертатися до суду у разі захисту ним порушеного права лише за минулий час.

Крім цього, заперечення відповідача про відповідність його дій і бездіяльності закону з огляду на проведення виплати надбавки на підставі Постанови КМ України №530 від 28.05.2008 року  «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою надбавку до пенсії дітям війни з 1.10.2008 року безстроково встановлено в розмірі 49,80 грн., спростовуються викладеними вище висновками, приписами ч.2 ст.3 Конституції України про відповідальність держави перед людиною за порушення її прав, у тому числі через виконання судом передбачених ч.1 ст.2 КАС України завдань, та ч.4 ст.9 КАС України щодо обов’язку суду застосовувати правовий акт вищої юридичної сили; твердження відповідача про неможливість застосування щодо спірних правовідносин ч.1 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з огляду на викладену в ч.3 ст.28 цього Закону заборону є помилковим через відсутність в ній обмежень для розрахунку підвищення (надбавки) до пенсії.

Заперечення підтверджують також тривалість, сталість і безстроковість протиправної бездіяльності відповідача і саме ці її ознаки визначили зміст обраного судом способу гарантованого (ефективного) захисту порушеного права дитини війни зобов’язанням відповідача щомісячно виконувати Закон до дня припинення права, при цьому, зважаючи на можливість майбутніх законодавчих змін підстав і порядку встановлення розміру мінімальної пенсії за віком, відповідач має нараховувати і виплачувати позивачеві надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з визначеного чинним законодавством на час виконання цієї постанови її розміру.

Реалізація положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в частині нарахування та  виплати 30% надбавки покладено законодавством на Управління Пенсійного фонду України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення виплачуваних Управлінням пенсійного фонду України у Чернівецькому районі пенсій має підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається у відповідності до положень ст.28 Закону України «Про пенсії».

При задоволенні позовних вимог судом враховується, що Управлінням пенсійного фонду України проводилась доплата до пенсії позивача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Судові витрати, здійснені позивачем при зверненні до суду, які документально підтверджені, у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

У відповідності до положень п.8 ч.6 ст.183-2, ст.256 КАС України відповідач зобов*язаний виконати постанову негайно.

На підставі Конституції України, Закону України "Про загальнобов*язкове державне пенсійне страхування", Закону України  " Про пенсійне забезпечення",  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст., ст.6, 11, 18, 19, 99, 100, 104, 105, 106, 183-2, 256 КАС України,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни.

Зобов*язати Управління Пенсійного фонду у Чернівецькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 28.09.2010 року по день припинення такого права, враховуючи при цьому проведені попередні виплати у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року, №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Присудити з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2, ст.256 КАС України допустити негайне виконання постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Чернівецький районний суд протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя:                                                                                  Цимбалюк Л.П.