Справа №  1-33/11  р.                                                                                      

                                                                                                                                       оригінал:

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

             29 квітня 2011 р. Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої  судді                        Максименко Л.В.

при секретарі                                Павленко Т.І.

з участю прокурора                      Тетері В.А.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, житель ІНФОРМАЦІЯ_4,  раніше не судимий

За ч.1, ч. 3 ст. 185 КК України судовим слідством,

в с т а н о в и в:

1 епізод: 29 серпня 2010 року, близько 22 години, ОСОБА_1 перебуваючи в господарстві ОСОБА_2 Сіясата Бойлі-огли, що розташоване в м. Гадяч вул. Ярова, 16, допомагав розвантажувати овочі з вантажного автомобіля «ГАЗ»- 2705, д.н.з ВІ 0308 ВЕ. Під час розвантаження овочів ОСОБА_1 з салону автомобіля шляхом вільного доступу викрав з кишені куртки 6000 грн., спричинивши збитки на зазначену суму.

2 епізод: 12 вересня 2010 року, ОСОБА_1, повторно, прибув до господарства ОСОБА_3, що розташоване в м. Гадяч по вул. К.Маркса, 41, де шляхом зриву навісного замка проник до приміщення літньої кухні звідки викрав 2 алюмінієві бідони ємністю 40 літрів по 300 грн. за бідон та кофту з капюшоном вартістю 100 грн. Після крадіжки ОСОБА_1 з місця скоєння злочину з викраденим зник,  спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 700  грн.

3 епізод: 12 грудня 2010 року, близько 10 год., ОСОБА_1, повторно, прибув до господарства ОСОБА_3, що розташоване в м. Гадяч по вул. К.Маркса, 41,  де, з метою скоєння крадіжки, шляхом відкриття кватирки літньої кухні, протиправно проник до даного приміщення, звідки  скоїв крадіжку штанів типу «джинси»вартістю 100 грн., переносного BLUE TOOH моделі VIASAT вартістю 50 грн., та акустичні колонки вартістю 230 грн., після чого з місця скоєння злочину з викраденим зник, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 380 грн..

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину по 1 епізоду визнав частково, вказавши, що викрав лише 2,7 тис. грн., по 2 і 3 епізоду  визнав повністю, пояснив суду, що розвантажував у ОСОБА_2 цибулю, однак той не розрахувався з ним повністю. Будучи ображеним на поведінку потерпілого він викрав з кишені куртки, що висіла в кабіні автомобіля 2 тис. грн.. З приводу крадіжок майна у ОСОБА_3 пояснив, що працював у потерпілого підсобним працівником на будівництві будинку. У нього не було коштів на проживання, тому вирішив скоїти крадіжку, викрадений одяг повернув.

Потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що дійсно ОСОБА_1 працював у нього підсобником на будівництві будинку та як виявилось пізніше викрав у нього бідони, одяг, колонки. З викраденого повернув лише одяг, а щодо решти викраденого претензій не має, на суворій мірі покарання не наполягає.

Потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що він придбав велику партію цибулі, за яку мав заплатити 36 тис. грн.. Дану суму коштів дала йому дружина і він поклав їх до кишені куртки. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 розвантажували в нього вдома цибулю. Коли він почав розраховуватися з продавцем, виявив, що не вистачає 6 тис. грн.., почав виясняти з дружиною і вирішили, що хтось з працівників викрав частину коштів. Через деякий час з’ясувалося, що крадіжку грошей вчинив ОСОБА_1 Підтримав цивільний позов на суму 6 тис. грн..

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що дійсно разом з ОСОБА_1 розвантажував у ОСОБА_2 цибулю. Наступного дня він повідомив, що у нього пропали гроші і запідозрив його у крадіжці. Того ж дня він зустрів ОСОБА_1 на базарі, який був одягнений у новий одяг та ходив купляв речі. Про це він повідомив Сіясата та Васіфа. Пізніше вони виявили, що гроші вкрав ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що вона дала чоловікові –ОСОБА_2 гроші на придбання оптової партії цибулі в сумі 36 тис. грн.., які вони разом перераховували. При розрахунку з продавцем чоловік виявив недостачу грошей в сумі 6 тис. грн., які, як з’ясувалося, викрав ОСОБА_1

Вина ОСОБА_1 по 1 епізоду підтверджується наступними доказами:

- протоколом усної заяви ОСОБА_2 про скоєння злочину (а.с.9 т.1)

- протоколом огляду автомобіля ГАЗ від 8.09.2010 року та фото таблицями до нього, з якого було здійснено крадіжку;/а.с 18-19 т.1/

- протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину за участю ОСОБА_1Є від 17.12.2010 р. та фото таблицею до нього, де підсудний на місці вчинення злочину вказав на обставини крадіжки грошей , місце знаходження автомобіля та спосіб викрадення /а.с.65-68т.1/ та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Суд вважає, що часткове визнання вини ОСОБА_1 по даному епізоду є способом захисту з метою уникнення цивільної відповідальності в повному обсязі. В процесі дослідження доказів по даному епізоду достовірно встановлено, що у ОСОБА_2 було викрадено 6 тис. грн..

Докази по 2 та 3 епізодах відповідно до ст. 299 КПК України не досліджувалися, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Суд визнає винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.3 і ч.1 КК України і кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно,  та поєднано з проникненням у в  приміщення.

Заявлений  по справі  цивільний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження в процесі розгляду справи та підтриманий позивачем.

Потерпілий ОСОБА_3 цивільний позов не заявляв.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 суд  враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України віднесені до категорії  середнього та тяжкого злочину та особу підсудного, який щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно і визнає ці обставини такими, що пом’якшують покарання. Враховуючи, що ОСОБА_1 має молодий вік, проживає у багатодітній родині, на обліку у лікаря –нарколога не перебуває, суд вважає, що йому необхідно призначити міру покарання у вигляді позбавлення волі, так як саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.  З урахуванням позиції потерпілих, суд вважає, що його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, в зв’язку з чим йому слід встановити іспитовий строк для випробування.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

         Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно за сукупністю злочинів призначити 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк –2 роки.

На підставі п.3, 4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з’являтися  до органів кримінально –виконавчої системи на реєстрацію, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Зарахувати в строк відбування покарання час утримання під вартою з 17.12 по 21.12.10 –5 діб.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягти з ОСОБА_1 на користьГафарова С.Б. 6000 грн..

Речові докази: спортивну кофту та джинси залишити ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб через Гадяцький районний суд.

Головуюча: