Справа №  № 1-137/11

 П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня  2011 року Роменський міськрайонний  суд  Сумської області  в складі:

                                                головуючої: судді Сольоної Н. М.

                                                при секретарі: Ковган О.В.

                                                з участю прокурора: Кузьменка В.І.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Ромни  кримінальну  справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, гр. України, із  середньо-спеціальною, приватний підприємець, мешканку с. Малі Бубни, вул. 1 Травня, 22 а, Роменського району, раніше не судиму

у   вчиненні   злочинів,  передбачених  ст..ст. 191 ч.2, 366 ч.1, 172 ч.1 КК України,-

                                                   В С Т А Н О В И В:

25 липня  2002 року ОСОБА_1 згідно розпорядження Виконавчого комітету Роменської районної ради "№ 26210170000000359 була зареєстрована як фізична особа підприємець. І свою підприємницьку діяльність вона здійснювала в орендованому приміщенні під магазин за адресою : с.Малі Бубни Роменського району по вул.. Леніна, 10 А.

В період з 2008 року по 2010 рік у неї, як у службової особи, тобто особи, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки,  в магазині працювало продавцями дві особи, які були офіційно оформлені і зареєстровані, яким були встановлені графіки роботи, щомісячно проводились нарахування та виплата заробітної плати, з якої проводились всі необхідні відрахування.

18 червня 2008 року Роменським міськрайонним центром зайнятості населення – робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття був укладений договір №185308061820033 із фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 про працевлаштування безробітної ОСОБА_2 на строк не менше 2-х років з наданням дотації відповідно до ст.. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У відповідності до п.п. 3.3, 5.3 зазначеного договору оплата праці особи, працевлаштованої з наданням дотації, має відповідати вимогам чинного законодавства і роботодавець несе відповідальність за достовірність даних, що є підставою для визначення розміру дотації та використання дотації.

Відповідно до трудового договору, укладеного ФОП ОСОБА_1 із найманим працівником ОСОБА_2 від 20.06.2010 року №353 останній гарантувалось нарахування заробітної плати не менше 700 грн. на місяць при виконанні норм робочого часу. Відповідно до додаткової угоди про внесення змін і доповнень до договору між працівником ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем, мазун Г.М. зобов’язувалась оплачувати працю працівнику в розмірі 10% установленого розміру заробітної плати.

За період з 20.06.2008 року по 02.09.2010 року ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог  ст..ст. 30, 34 Закону України «Про оплату праці» заробітну плату останній виплачувала один раз на місяць в розмірі 450 грн., тобто 50% від нарахованої заробітної плати.

Отже, ОСОБА_1 у зазначений вище період не виконувала вказаних умов договору, який був укладений 18 червня 2008 року Роменським міськрайонним центром зайнятості населення – , а діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами Фонду загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття, щомісячно надавала до Роменського центру зайнятості населення недостовірні відомості про суми виплаченої заробітної плати ОСОБА_2, в яких зазначала, що нібито остання отримує заробітну плату в повному обсязі установленого законодавством розміру заробітної плати, а не в сумі 50 % від нарахованої заробітної плати.

На підставі вищевказаних недостовірних відомостей про розміри виплаченої заробітної плати за період з 17.07.2008 року по 22.09.2010 року Роменським міськрайонним центром зайнятості ФОП ОСОБА_1 незаконно було перераховано компенсацію за створене робоче місце всього в  сумі 2085 грн. 47 коп.

Таким чином,  ФОП ОСОБА_1 шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа коштами Роменського міськрайонного центру зайнятості в сумі 2085 грн. 47 коп.,  для цього внесла до офіційних документів – відомостей на виплату заробітної плати завідомо неправдиві відомості та грубо порушила законодавство  про працю при виплаті заробітної плати найманому працівнику.

          Крім того,  ФОП ОСОБА_1 в період з 20.06.2008 року по 02.09.2010 р. не виконувала вищевказаних умов договору, який був укладений з Роменським міськрайонним центром  зайнятості населення, а діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами Фонду  загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття, щомісячно складала завідомо фіктивні відомості на заробітну плату ОСОБА_2, в які вносила  недостовірні відомості про суми виплаченої заробітної плати ОСОБА_2  В даних відомостях ФОП ОСОБА_1 за період з червня 2008 р. по вересень 2010 р. зазначала, що нібито ОСОБА_2 отримує  заробітну плату в повному обсязі установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, а фактично їй виплачувала в сумі 50% від нарахованої заробітної плати.

Вказані фіктивні відомості на заробітну плату ОСОБА_1,  з метою надання їм легітимності, підписувала сама і скріплювала  печаткою суб’єкта підприємницької діяльності, тим самим придаючи їм статус офіційного документу.

Фактично на протязі з 20.06.2008 р. по 02.09.2010 р. на момент оформлення та надання фіктивних відомостей на ОСОБА_2 в Роменський міськрайонний центрзайнятості населення остання отримувала заробітну платну 450 грн., тобто  не в  обсязі установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі вищевказаних недостовірних відомостей про розміри виплаченої заробітної плати за період з 17.07.2008 року по 22.09.2009 року Роменським міськрайонним центром зайнятості ФОП ОСОБА_1 незаконно було перераховано компенсацію за створене робоче місце всього в  сумі 2085 грн. 47 коп.

Також, відповідно до ст.43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, яке працівники реалізують шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, організації або з фізичною особою (ч.2 ст.2 КЗпП України).

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що дотримання письмової форми трудового договору з фізичною особою є обов’язковим.

Статтею 24-1 КЗпП України передбачено, що у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про оплату праці” при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна  сума  заробітної  плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

В порушенні вище перерахованих норм трудового законодавства ФОП ОСОБА_1 вчинила наступне:

Відповідно до трудового договору, укладеного ФОП ОСОБА_1 із найманим працівником ОСОБА_2 від 20.06.2010 №353 останній гарантувалось нарахування заробітної плати не менше 700 грн. на місяць при виконанні норм робочого часу, час виконання робіт з 8.00 до 13.00 год., та з 15.00 до 19.00 год. Відповідно до додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору між працівником ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем, ОСОБА_1 зобов’язувалась оплачувати працю працівнику в розмірі 101% установленого розміру заробітної плати.

За період з 20.06.2008 року по 02.09.2010 р. ФОП ОСОБА_1 заробітна плата ОСОБА_2 нараховувалась із розрахунку мінімальної заробітної плати, проте в порушення ст.ст. 30, 34 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата працівнику  виплачувалася один раз на місяць в розмірі 450 грн., тобто 50% від нарахованої заробітної, тобто виплачувала заробітну плату нижче встановленої мінімальної заробітної плати, чим порушувала, чим скоїла грубе порушення законодавства про працю.

Вказані дії ФОП ОСОБА_1 є грубим порушенням законодавства про працю, оскільки протягом

тривалого часу істотним чином порушувались права ОСОБА_2 щодо невиплати їй в повному обсязі установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

          ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочинів визнала повністю.

          Суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 191 ч.2 КК України, поскільки вона заволоділа чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем; за ст.. 366 ч.1 КК України, поскільки вона , будучі службовою особою, склала і видала завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинила службове підроблення та за ст. 172 ч.2 КК України, поскільки вона  грубо порушила законодавство про працю.

Підсудна ОСОБА_1 просила кримінальну справу відносно неї закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що вона перестала бути суспільно-небезпечною.

Прокурор вважає, що ОСОБА_1. необхідно звільнити від кримінальної відповідальності у зв’язку з вищезазначеними обставинами, а кримінальну справу відносно неї закрити.

Судом  встановлено, що ОСОБА_1 вперше вчинила злочини невеликої та середньої тяжкості, щиро покаялася, збитки відшкодувала повністю .

У відповідності  зі ст. 48 КК України: “Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності , якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною».

Враховуючи, що ОСОБА_1 вперше вчинила злочини невеликої та  середньої тяжкості, щиро покаялася, позитивно характеризується, збитки відшкодувала повністю, тобто перестала бути суспільно небезпечною,  суд вважає, що останню можливо  звільнити її від кримінальної відповідальності за ст..ст. 191 ч.2, 366 ч.1, 172 ч.1 КК України, а  провадження в кримінальній справі відносно неї закрити .

На основі викладеного і керуючись ст. ст. 7-1,8, 282 КПК України та ст. 48 КК України суд, -

                                                           П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених  ст..ст. 191 ч.2, 366 ч.1, 172 ч.1  КК України на підставі ст. 48 КК України у зв?язку з тим, що вона перестала бути суспільно небезпечною.

Закрити провадження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст..ст. 191 ч.2, 366 ч.1, 172 ч.1  КК України.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_1 – скасувати.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайоний суд на протязі  п?ятнадцяти  діб з моменту проголошення постанови.

          СУДДЯ: підпис...

    КОПІЯ ВІРНА:  

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_3