№1-71/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 травня 2011 року                          Млинівський районний суд Рівненської області

в складі:головуючого судді Одемчука Є.В.

при секретарі  Шендера Є.В.

за участю прокурора Ільчук Т.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, розлучений, на утриманні одна неповнолітня дитина, не судимого,

  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

      ОСОБА_1, в кінці січня 2011 року з метою виготовлення двох вибухових пристроїв, за невстановлених слідством обставин, незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав метальну вибухову речовину промислового виробництва - "бездимний (нітроцелюлозний) одноосновний" порох.

     Продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, в кінці січня 2011 року ОСОБА_1С, у власному господарстві, що розташоване по вул. Миру-15 в селі Чекно Млинівського району Рівненської області, використовуючи частину придбаної ним вибухової речовини, незаконно, без передбаченого законом дозволу виготовив два вибухові пристрої фугасної дії, що відносяться до категорії "вибуховий пристрій".

      Виготовлені саморобні вибухові пристрої та залишки вибухової речовини масою 230 г ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу зберігав у власному господарстві.

      10 лютого 2011 року в селі Чекно Млинівського району Рівненської області ОСОБА_1 виготовлені ним саморобні вибухові пристрої фугасної дії під час проведення оперативної закупівлі незаконно збув за 200 гривень громадянину ОСОБА_2.

      В цей же день вибухову речовину промислового виробництва - "бездимний (нітроцелюлозний) одноосновний" порох масою 230 г., з незаконного володіння ОСОБА_1 було вилучено працівниками міліції.

      Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України визнав повністю і від дачі показань в судовому засіданні відмовився, зіславшись на те, що в ході досудового слідства давав послідовні показання щодо обставин вчиненого злочину.

     За клопотанням підсудного та згодою представника державного обвинувачення, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються відповідно до вимог ст. 299 КПК України.

    Дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України як умисні дії, які виразились у виготовленні, зберіганні, збуті вибухових пристроїв та придбанні і зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

    При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, особу підсудного, який характеризується по місцю проживання з негативної сторони, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

    Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині.

    Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

    Беручи до уваги, те, що ОСОБА_1, винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суд прийшов до переконання про можливість виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства із застосування ст.75 і ст. 76 КК України.

      Затрати на проведене вибухотехнічне дослідження в розмірі 1687,68 гривень, за проведення вибухотехнічної експертизи в розмірі 2025,22 гривень та за проведену експертизу вибухових речовин в розмірі 562,56 гривень не підлягають задоволенню, згідно ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" N 4038-XII від 25 лютого 1994 року, в якій зазначається, що проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних  справах  державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України. Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень судово-медичними та судово-психіатричними установами здійснюється за рахунок коштів, які безпосередньо і цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з державного чи місцевого бюджету.

       Цивільний позов не заявлявся.  

КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ.321, 324 КПК УКРАЇНИ, СУД-,

ЗАСУДИВ:

         ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки  позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного судом покарання звільнити з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

          На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

         Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.

         Речові докази: 1. дві грошові купюри номіналом по 100 (сто) гривень серії ГБ №4511661 та серії ВД №6012178, вилучені у ОСОБА_1, які зберігаються в бухгалтерії Млинівського РВ УМВС України  - передати у власність держави;

2. вибухова речовина промислового виробництва - "бездимний (нітроцелюлозний) одноосновний" порох, масою 230 грам та речовина промислового виробництва «алюмінієва пудра», масою 110,6 грам (в одній упаковці), зберігається в кімнаті зберігання зброї та боєприпасів Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області –знищити.

          На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду  Рівненської області через Млинівський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, які утримуються під вартою в той же строк з дня вручення копії вироку.

Суддя:                                                                                                              Є.В.Одемчук