Справа №2а-765/11

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем        України

           24 травня 2011 року                                                                           м. Кузнецовськ

            09 год. 30хв.

Кузнецовський міський суд Рівненської області-

під головуванням судді                       Ковтуновича М.І.

при секретарі                                           Панчук Г.І.                                        

з участю:

позивача                                             ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу №1 ДПС ДАІ для ОДДЗ ДАІ УМВС України у Волинській області  ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу №1 ДПС ДАІ для ОДДЗ ДАІ УМВС України у Волинській області  ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 13.03.2011р.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 13.03.2011р. інспектором ДПС взводу №1 ДПС ДАІ для ОДДЗ ДАІ УМВС України у Волинській області  ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення стягнення за ст.122 ч.2 КУпАП, за вчинення порушення ПДР у виді не надання переваги в русі транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку, при повороті ліворуч, на перехресті рівнозначних доріг. Позивач зазначає, що не допустив  порушення ПДР і просить скасувати оскаржувану постанову. Покликається також на порушення відповідачем порядку накладення адміністративного стягнення.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримав позов та його обгрунтування. З його пояснень крім того вбачається, що під час руху транспортним засобом перед перехрестям він зупинився на виконання вимог дорожнього знаку проїзд без зупинки заборонено. Автомобіль, що рухався у зустрічному напрямку теж зупинився перед таким же знаком і позивач, зачекавши біля двох хвилин, здійснив проїзд перехрестя, а зустрічний автомобіль у цей час продовжував стоянку перед перехрестям. Відповідач цих обставин до уваги не прийняв і притягнув позивача до відповідальності. Підставою скасування постанови вважає те, що він не вчинив порушення ПДР.

Відповідач до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Причин неявки суду не повідомляв. До суду відповідач не подав заперечень проти позову та письмових пояснень.

          Згідно ст.128 ч.4 КАС у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задовольнення позову повністю.

          Судом встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення (серії АС1 №073283), винесеної 13.03.2011р. інспектором ДПС взводу №1 ДПС ДАІ для ОДДЗ ДАІ УМВС України у Волинській області  ОСОБА_2 ОСОБА_1 піддано штрафу в розмірі 430 грн. за скоєння адміністративного порушення по ст.122 ч.2 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 13.03.2011р. о 16 год. 30 хв. керував транспортним засобом марки «Шкода»(д/н НОМЕР_1), перед поворотом ліворуч не дав дорогу транспортному засобу марки «Фольксваген» (д/н НОМЕР_2), який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо.

          Аналогічно зміст вчиненого порушення зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення у цій справі. З цього ж протоколу видно, що ОСОБА_1 одразу на місці не погоджувався із обставинами порушення, зазначеними в протоколі.

          Ст.122 ч.2 КУпАП передбачає відповідальність в тому числі за порушення правил проїзду перехресть.

          Поясненнями позивача заперечується допущення порушення вимог ПДР щодо проїзду перехресть. Цей доказ не спростований відповідачем.

          Відповідно до ст.71 ч.2 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Протокол про адміністративне правопорушення суд не визнає достовірним доказом вчинення порушення позивачем, оскільки останній відразу не погодився із обставинами, що викладені в протоколі і зазначив про це. Інспектор ДПС жодних інших доказів вчинення ОСОБА_1 порушення суду не надав. Даний протокол не підтверджується жодним іншим доказом, тому, суд не може покладати сумнівний доказ у основу свого рішення.

          Виходячи із наведеного принципу покладення обов'язку доказування на відповідача, слід констатувати, що відповідач не довів суду правомірність винесеної постанови від 13.03.2011р. про накладення штрафу на позивача.

          В суді не доведено доказами вчинення ОСОБА_1 порушення по ст.122 ч.2 КУпАП - тобто порушення вимог проїзду перехресть.

          Отже, слід визнати, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне порушення винесена безпідставно і підлягає скасуванню із закриттям справи через відсутність (недоведеність) складу адміністративного правопорушення відповідно до ст.247 ч.1 п.1, ст.293 ч.1 п.3 КУпАП.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 160-163, 167 КАС України, ст. 122 ч.2, ст.247 ч.1 п.1, ст.293 ч.1 п.3 КУпАП,  суд , -

                                        п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

          Позов задовольнити повністю.

          Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення  по ст.122 ч.2 КУпАП (серії АС1 №073283) від 13.03.2011р., винесену інспектором ДПС взводу №1 ДПС ДАІ для ОДДЗ ДАІ УМВС України у Волинській області  ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст.1712 КАС України постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: