Справа №2а-717/11

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем        України

               20 травня 2011 року                                                                             м. Кузнецовськ

          10 год. 20 хв.

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі судді Ковтуновича М.І., розглянувши у приміщенні Кузнецовського міського суду в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про перерахунок пенсії,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

          В суд звернулась ОСОБА_1 із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську (далі - УПФ) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю з 25.09.2010 року відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796–ХІІ). У цьому ж позові позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі ч.2 ст. 56 Закону №796–ХІІ, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений 15-річний стаж із дня призначення пенсії.

          Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 є постраждалою наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, непрацюючим пенсіонером, який проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, а вищезазначені виплати проводяться відповідачем у менших розмірах, ніж передбачено нормами закону.

Покликається ОСОБА_1 й на те, що вона має право на підвищення розміру пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений 15-річний стаж.

Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ Рівненської області не подало заперечень на адміністративний позов, подавши суду для дослідження пенсійну справу позивача.

          Суд, вивчивши доводи позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі приходить до висновку про часткове задоволення позову.

З  копії посвідчення серії В-І №431334 (арк.пенс.справи 10) вбачається, що дійсно ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4. Згідно матеріалів пенсійної справи та доводів позову вбачається, що позивач отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю (по категорії 4), підвищення пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території посиленого радіоекологічного контролю. Вказані виплати здійснюються відповідачем у розмірах, що є меншими, ніж визначено відповідними нормами законів.

За нормою ст.51 Закону № 796 - ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно із ст.39 ч.2 Закону № 796 –ХІІ передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Частиною першою ст.39 Закону № 796 –ХІІ передбачається доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю (до якої належить м.Кузнецовськ) –одна мінімальна заробітна плата.

На думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум є базою для розрахунку  мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому, суд вважає, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору слід застосувати вищезазначені норми закону і зобов’язати відповідача провести перерахунок спірних виплат відповідно до норм закону.

Вирішуючи питання щодо способу судового захисту прав позивача, суд приймає до уваги, що відповідачем не визнається право позивача на отримання у встановленому законом розмірі періодичних (щомісячних) платежів. Відповідно до положень ч.1 ст.2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є, крім іншого, захист прав фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Враховуючи суть протиправно не визнаних відповідачем прав позивача (на отримання у встановленому законом розмірі періодичних платежів), спосіб судового захисту права від порушень з боку суб’єкта владних повноважень повинен носити як компенсаторний так і превентивний характер, оскільки засоби юридичного захисту є ефективними тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та не допустити подальшого існування таких умов. Тому відповідача слід зобов’язати здійснити перерахунок спірної виплати та виплачувати її у передбаченому відповідною нормою закону розмірі по день припинення права на виплату на таких умовах чи підставах. Захист невизнаного права позивача у такий спосіб не є перешкодою до зміни у майбутньому як юридичних фактів, з якими пов’язані підстави, умови і розмір присуджених виплат, а також для зміни законодавчого регулювання таких правовідносин сторін.

Вирішуючи вимогу про нарахування збільшення пенсії за страховий стаж, суд керується тим, що згідно із п.13 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV встановлено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Нормою ч.2 ст.56 Закону України №796-ХІІ визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Аналізуючи вказану норму Закону, суд звернув увагу, що збільшення пенсії встановлюється у відсотку до заробітку. Тому, для застосування цієї норми Закону істотне значення має та обставина, який саме заробіток обраний для нарахування пенсії, так як зокрема ст.57 Закону України №796-ХІІ визначено за який час може бути обрано заробіток для обчислення пенсії, за бажанням того, хто звернувся за пенсією. На думку суду, норма частини 2 ст.56 Закону України №796-ХІІ нерозривно пов'язана із обранням заробітку для нарахування пенсії відповідно до ст.57 Закону України №796-ХІІ, оскільки є істотним чи було взято для нарахування пенсії заробіток за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення (чи ще більш короткі строки, визначені цією статтею Закону) або ж було взято заробіток відповідно до ст.40 Закону України №1058-ІV (як, наприклад, у позивача - за 93 місяці). В цій частині визначення пенсійної виплати має зберігатися системність підходу: застосування для нарахування підвищення пенсії за страховий стаж норм того Закону, за яким обрано заробіток для нарахування основної пенсії, так як підвищення пенсії за страховий стаж пов'язане із заробітком, з якого нараховано пенсію.  

Оскільки позивачу, за її вибором, призначено пенсію відповідно до Закону України №1058-ІV, то і збільшення пенсії відповідачем має бути проведене у розмірах встановлених нормами цього Закону України №1058-ІV. Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача щодо нарахування збільшення пенсії за стаж згідно ч.2 ст. 56 Закону №796–ХІІ слід відмовити.

          Керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 1832 КАС України, ст.39,49,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд , -

п о с т а н о в и в  :

          Позов задовольнити частково.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 25.09.2010р.: додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до категорії 4, на підставі норми ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком;  підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на підставі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - по день припинення права на вказані види виплат на таких підставах.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити через їх безпідставність.

          На підставі п.1 ч.1 ст.256 КАС допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати пенсій, у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                   Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: