В И Р О К

іменем України

13 травня 2011 року                                                                      м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого-судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

- прокурора - Поліщука О.В.,

- підсудних - ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кузнецовськ кримінальну справу по обвинуваченню: - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, раніше судимого 01 серпня 2007 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України на п’ять років позбавлення волі з встановленням випробування та іспитового строку терміном на два роки, звільненого від відбуття вказаного покарання постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10 серпня 2009 року в зв’язку із закінченням іспитового строку, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодруженого, непрацюючого, амністованого постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 серпня 2005 року за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2010 року приблизно о 03 годині 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи одночасно та спільно в групі як співвиконавці, з метою заволодіння  чужим майном біля будинку №18 по мікрорайону Перемоги м.Кузнецовськ Рівненської області вчинили напад на ОСОБА_3, примінивши відносно нього насильство, яке є небезпечним для життя і здоров’я, що виразилось в нанесенні ОСОБА_1 удару двома руками в район шиї із заду, від чого потерпілий впав, і двох ударів кулаком правої і лівої руки в обличчя та в нанесенні ОСОБА_2 двох ударів взутою у зимовий черевик правою і лівою ногами в район плечей уже лежачому ОСОБА_3, чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин обличчя, обох плечей, післятравматичної цефалгії, що згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 умисно, відкрито, заволоділи майном ОСОБА_3: мобільним телефоном, марки «Самсунг С 160», імеі 354196011397666, вартістю з урахуванням його зносу 150 грн. 00 коп., і ланцюжком із золота 585 проби, вагою 6 (шість) грам, вартістю з урахуванням закупівельної ціни 213 грн. 00 коп. за 1 (один) грам золота 585 проби у виробі, на загальну суму 1278 грн. 00 коп., що були забрані у потерпілого ОСОБА_1 і спільно із ОСОБА_2 продані того ж дня з подальшим використанням одержаних коштів на особисті потреби. Внаслідок таких дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1428 грн. 00 коп.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повністю визнали себе винними у вчиненні даного злочину, що передбачений ч.2 ст.187 КК України, та щиро розкаялися у скоєному.

Судом встановлено, що в ході досудового слідства ОСОБА_1 і ОСОБА_2 теж визнали свою вину в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, детально вказуючи на обставини скоєння цього злочину, про що свідчать їх власноручні показання, зафіксовані в протоколі явки з повинною ОСОБА_1 від 17 березня 2010 року /а.с.2/, протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 27 березня 2010 року /а.с.35-36/, протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 27 березня 2010 року /а.с.46-48/, протоколі допиту обвинуваченого ОСОБА_1 від 31 березня 2010 року /а.с.123/, а також їх показання, зазначені в протоколі очної ставки від 20 квітня 2010 року /а.с.54-55/, протоколі відтворення обстановки і обставин події від 05 квітня 2010 року з участю підозрюваного ОСОБА_2 /а.с.56-60/, протоколі відтворення обстановки і обставин події від 20 квітня 2010 року з участю обвинуваченого ОСОБА_1 /а.с.61-64/, протоколі допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 06 квітня 2010 року /а.с.89-90/. Наведені показання ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які викривають їх роль і участь у скоєнні розбою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повністю узгоджуються із доказами кримінальної справи.

Із показань, наданих підсудним ОСОБА_1 в ході судового слідства, слідує, що в ніч 14 лютого 2010 року приблизно о 03 годині 30 хвилин він разом із ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, поверталися додому і, побачивши біля будинку №18 по мікрорайону Перемоги м.Кузнецовськ Рівненської області раніше незнайомого їм потерпілого ОСОБА_3В, домовились вчинити на останнього напад з метою заволодіння його майном. Підійшовши із заду ОСОБА_1 наніс двома руками удар в район шиї потерпілого, після чого уже лежачому ОСОБА_3 він наніс два удари кулаком в обличчя, а ОСОБА_2 ногою наніс потерпілому два удари в район плечей. ОСОБА_1 зазначив, що він спільно із ОСОБА_2 відтягнули знепритомнівшого потерпілого у під’їзд житлового будинку №18 мікрорайону Перемоги м.Кузнецовськ Рівненської області, де в присутності ОСОБА_2 він дістав у потерпілого з чехла мобільний телефон, марки «Самсунг С 160», і зірвав із шиї останнього золотий ланцюжок. Після цього цієї ж ночі, випадково зустрівши знайомого ОСОБА_4, як пояснив ОСОБА_1, він з ОСОБА_2 продали вказаній особі золотий ланцюжок за 100 грн. 00 коп., і вранці за пропозицією ОСОБА_2 пішли до будинку №50 по мікрорайону Перемоги м.Кузнецовськ Рівненської області, де спільно продали ОСОБА_5 мобільний телефон потерпілого за 100 грн. 00 коп., запевнивши покупців в законності такого продажу речей і в подальшому поділивши отримані кошти між собою порівну. Згідно показань підсудного ОСОБА_1 напад на ОСОБА_3 був вчинений з його ініціативи, з якою погодився ОСОБА_2 до моменту вчинення злочину.

Підсудний ОСОБА_2 надав суду показання про обставини вчинення злочину аналогічні показанням підсудного ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_2 підтвердив, що 14 лютого 2010 року він разом із ОСОБА_1 випили 1 пляшку горілки, ємкістю 0,5 л., і, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, приблизно о 03 годині ночі спільно за попередньою домовленістю за пропозицією ОСОБА_1 вчинили напад на потерпілого ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном. Підсудний ОСОБА_2 зазначив, що з даною пропозицією ОСОБА_1 він погодився до початку нападу на потерпілого та в подальшому після нанесення ударів потерпілому ОСОБА_1 особисто ногами наніс лежачому ОСОБА_3 два удари в область плечей і спини, спільно із ОСОБА_1 відтягнув потерпілого у житловий будинок №18 по мікрорайону Перемоги м.Кузнецовськ Рівненської області і після заволодіння його майном спільно із ОСОБА_1 приймав участь в продажі мобільного телефону, марки «Самсунг С 160», за 100 грн. 00 коп. і золотого ланцюжка за 100 грн. 00 коп., отримавши половину цих коштів.

Із показань, наданих в судовому засіданні підсудними ОСОБА_1 і ОСОБА_2, вбачається, що із потерпілим ОСОБА_3 вони незнайомі, в будь-яких відносинах до вчинення злочину з ним не перебували і напад на потерпілого, який був несподіваний для останнього, вчинили як засіб заволодіння його майном. Отже, в даному випадку насильство, застосоване ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до потерпілого ОСОБА_3, і заволодіння його майном знаходяться між собою у причинному зв'язку.

Згідно показань потерпілого ОСОБА_3, повертаючись додому 14 лютого 2010 року приблизно о 03 годині ночі біля будинку №18 по мікрорайону Перемоги м.Кузнецовськ Рівненської області, несподівано із заду невідомими особами йому було нанесено два удари в шию, від чого він упав на землю, і після цього йому було нанесено іще удари в шию, плече та спину, внаслідок чого він втратив свідомість. Наступного дня, як зазначив потерпілий, він звернувся за медичною допомогою у ДЗ "СМСЧ №3" м.Кузнецовськ Рівненської області та в подальшому, виявивши зникнення мобільного телефону,  марки «Самсунг С 160», імеі 354196011397666, і ланцюжка із золота 585 проби, вагою 6 (шість) грам, подав у Кузнецовський МВ УМВС України в Рівненській області відповідну заяву. Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив у судовому засіданні, що підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 він раніше не знав і до початку нападу ніяких розмов чи інших відносин з ними не мав. Також потерпілий зазначив, що шкода, завдана йому цим злочином, підсудними ОСОБА_1 і ОСОБА_2, відшкодована в повному обсязі, тому на теперішній час він немає до підсудних претензій ні матеріального, ні морального характеру і просить суд суворо підсудних не карати.

Показання потерпілого ОСОБА_3 узгоджуються із даними, викладеними в його письмовій заяві від 17 березня 2010 року /а.с.3/ та в рапорті помічника начальника Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області, оперативного чергового ОСОБА_6 від 14 лютого 2010 року /а.с.15/.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначив, що вранці 14 лютого 2010 року приблизно о 09 годині 00 хвилин до його місця проживання прийшли знайомі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і на сходинковій площадці в приміщенні житлового будинку запропонували купити в них мобільний телефон, марки «Самсунг С 160», чорного кольору. З показань свідка ОСОБА_5 слідує, що вказаний мобільний телефон він придбав у підсудних за 100 грн. 00 коп., не маючи будь-якого сумніву в законності такої купівлі, оскільки підсудні стверджували, що вказаний мобільний телефон - не крадений. В подальшому цього ж дня після обіду, як пояснив свідок ОСОБА_5, він продав цей мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_7 на його прохання за 150 грн. 00 коп.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив в суді факт придбання ним у ОСОБА_5 вдень 14 лютого 2010 року за 150 грн. 00 коп. мобільного телефону, марки «Самсунг С 160», чорного кольору. Із показань свідка ОСОБА_7 слідує, що в подальшому приблизно через місяць часу від працівників міліції він дізнався, що цей мобільний телефон - крадений.

Наведені показання свідків: ОСОБА_5 і ОСОБА_7 підтверджуються протоколом огляду та добровільної видачі мобільного телефону, марки «Самсунг С 160», імеі 354196011397666, від 17 березня 2010 року /а.с.12/.

Факт скоєння ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розбою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, окрім визнавальних показань підсудних, а також показань потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами справи, дослідженими і перевіреними в судовому засіданні в повному обсязі.

Згідно довідки приватного підприємця ОСОБА_8 №20 від 14 квітня 2010 року /а.с.13/, дані якої визнані всіма учасниками процесу, середня закупівельна вартість одного граму золота 585 проби у виробі станом на 14 лютого 2010 року становила 213 грн. 00 коп.

Акт судово-медичного дослідження (обстеження) №60 від 26 лютого 2010 року /а.с.18/ та висновок судово-медичної експертизи №134-Е/60 від 06 квітня 2010 року /а.с.74/ свідчать, що ОСОБА_3 знаходився на амбулаторному лікуванні в ДЗ «СМСЧ №3»м.Кузнецовськ Рівненської області з 15 по 22 лютого 2010 року з приводу забою м’яких тканин обличчя, обох плечей, післятравматичної цефалгії і дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, можливо як від ударів кулаком, взутою ногою в кросівок, так і іншим предметом, по терміну можуть відповідати вказаному в обставинах справи випадку і відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

З показань свідка ОСОБА_9, що відображені в протоколі допиту свідка від 19 квітня 2010 року /а.с.53/, які досліджені судом в порядку п.2 ч.1 ст.306 КПК України, враховуючи рапорт оперуповноваженого ВКМСД Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_10 від 11 березня 2011 року, лист Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області №54/2672 від 12 березня 2011 року та заяву ОСОБА_9 від 11 березня 2011 року, слідує, що в ніч 14 лютого 2010 року ОСОБА_4 придбав в м.Кузнецовськ у хлопця, на якого кажуть «Тарзан», золотий ланцюжок і в подальшому здав його в один із прийомних пунктів золотих виробів в м.Київ. Встановити місце проживання (перебування) свідка ОСОБА_4 досудовим і судовим слідством не представилось можливим. Враховуючи відсутність заперечень в учасників процесу та визнання підсудним ОСОБА_1, який підтвердив, що його звуть «Тарзан», і підсудним ОСОБА_2 факту продажу ними свідку ОСОБА_4 золотого ланцюжка із золота 585 проби, вагою 6 (шість) грам, яким вони заволоділи в потерпілого ОСОБА_3 14 лютого 2010 року, суд визнав за можливе розглянути кримінальну справу за наявними в ній доказами.

Мобільний телефон, марки «Самсунг С 160», імеі 354196011397666, чорного кольору, вилучений у ОСОБА_7 17 березня 2010 року, приєднано до справи в якості речового доказу, що підтверджується протоколом огляду речових доказів від 23 квітня 2010 року /а.с.65-67/ і постановою про приєднання до справи речових доказів від 23 квітня 2010 року /а.с.68/.

Учасники процесу, в тому числі підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2, визнали, що станом на 14 лютого 2010 року вартість мобільного телефону, марки «Самсунг С 160», імеі 354196011397666, з урахуванням його зносу становила 150 грн. 00 коп., а вартість ланцюжка із золота 585 проби, вагою 6 (шість) грам,  становила 1278 грн. 00 коп.

Таким чином, дослідивши і проаналізувавши наведені докази по справі в їх сукупності та взаємозв’язку, суд дійшов до висновку, що винність підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, у судовому засіданні доведена повністю. В ході судового слідства доказами кримінальної справи підтверджено, що підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб вчинили відносно потерпілого ОСОБА_3 розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу. Дії підсудних органом досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України правильно.

Призначаючи покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, осіб підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2, характер і ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину та обставини, що пом’якшують і обтяжують їх покарання.

Суд прийняв до уваги, що злочин, скоєний підсудними ОСОБА_1 і ОСОБА_2, є тяжким злочином.

Підсудні ніде не вчаться і не працюють. Проте, за місцем проживання негативних і критичних відгуків від сусідів і адміністрації ЖЕД №3 Кузнецовського міського комунального підприємства не мають, що підтверджується їх характеристиками /а.с.80, 94/.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2, є щире їх каяття у вчиненні злочину, активне сприяння його розкриттю та добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_3 завданого збитку. Окрім цього, на підставі ч.2 ст.66 КК України суд визнав також обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 –його статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, що підтверджується посвідченням серії В-І №103563, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 13 серпня 2004 року, та факт перебування на його утриманні малолітньої дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, про що свідчить свідоцтво про народження серії І-ГЮ №070653, видане відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 03 березня 2008 року, актовий запис №120.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою в даному випадку є ознакою вчиненого підсудними злочину, що впливає на його кваліфікацію, і відповідно до вимог ч.4 ст.67 КК України не може бути врахована ще раз судом при призначенні покарання як така, що його обтяжує.

За таких встановлених обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудних  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 можливе лише шляхом реального відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного судом за вчинення ними злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням характеризуючих даних осіб підсудних суд дійшов до висновку, що в даному випадку слід призначити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 основне покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.187 КК України, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, що передбачене в санкції ч.2 ст.187 КК України, як обов’язкове. На думку суду таке покарання є достатнім для виправлення підсудних в дусі дотримання ними закону та для запобігання вчиненню ними нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50, 63, 65-67, ч.2 ст.68, ст.69, ч.2 ст.187 КК України, ст.ст.321-324, 330-335, ч.ч.1, 2 ст.338, 343, 349 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна, зарахувавши в строк відбуття цього покарання перебування його під вартою з 27 березня 2010 року.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України 3 (три) роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення цього вироку у виконання.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон, марки «Самсунг С 160», імеі 354196011397666, - повернути його законному володільцю –потерпілому ОСОБА_3.

Судові витрати по справі покласти на засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в сумі 40 (сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) гривні 50 копійок.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –тримання під вартою.

До вступу вироку в законну силу змінити запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 із підписки про невиїзд на взяття його під варту із залу судового засідання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою –в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий суддя                                                                       О.І.Горегляд