НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року справа № 2-а/0312/2302/11 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
при секретарі Дячук І.С. ,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта міліції ІДПС ОСОБА_2 ОСОБА_3, третя особа УДАІ УМВС України у Волинській області про визнання нечинною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, —суд,
встановив:
01 квітня 20111 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до до старшого сержанта міліції ІДПС ОСОБА_2 ОСОБА_3, третя особа УДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою від 01 квітня 2011 року винесеною відповідачем його притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленої швидкості руху, тобто за адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову такою, що складена і винесена із порушенням норм законодавства та його прав. Він дійсно 01 квітня 2011 року керував автомобілем марки "Фіат", реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Нововолинську по вул. Автобусній та був зупинений відповідачем, який повідомив, що приладом "Беркут" була зафіксована швидкість його автомобіля —82 км/год., тобто він вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що не порушував ПДР України тому, що рухався із дозволеною швидкістю, а приладом «Беркут » зафіксована швидкість не його автомобіля. Також посилається на те, що автомобіль, який рухався перед ним не був зупинений інспектором ДАІ. Просить адміністративний позов задоволити та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2011 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КпАП України у виді штрафу в сумі 520 грн.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з’явився, подав до суду заперечення, позов не визнає, просить справу слухати у його відсутності. (а.с.19).
Представник третьої особи УДАІ УМВС України у Волинській області не з’явився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення повістки (а.с. 17 )
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з наведених в позові підстав, просив їх задоволити, пояснив, що дійсно 01 квітня 2011 року він, керуючи автомобілем марки "Фіат", реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався в м. Нововолинську по вул. Автобусній, перед ним на відстані 20-30 м. їхав ще один автомобіль, швидкості він не перевищував. Відповідач зупинив лише його автомобіль, автомобіль, що їхав перед ним зупинено не було, свою вину у вчинені адміністративно правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП не визнає, про що також вказав і в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного на нього відповідачем 01 квітня 2011 року.
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що 01 квітня 2011 року знаходилась в автомобілі ОСОБА_1, перед ними їхав ще один автомобіль. Відповідач їх зупинив та повів чоловіка у службовий автомобіль. У неї інспектор жодних пояснень не відбирав. Підтвердила, що швидкість руху автомобіля була невеликою.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АС1 №136065 від 01 квітня 2011 року (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_1 01 квітня 2011 року керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Нововолинську по вул. Автобусній перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 22 км./год., чим порушив вимогу п.12.4 ПДР України, чим останнім було вчинено правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. В поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме позивача ОСОБА_1 зазначено, що він не визнає факт вчинення вказаного правопорушення, вказує на те, що швидкість, яка зафіксована на приладі належить не його автомобілю.
Постановою інспектора ДПС ОСОБА_4 за порушення п.12.4, ПДР України на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 520 грн. (а.с.5).
Як зазначено в ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.
Відповідно до ст.280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні.
В судовому засіданні встановлено, що інспектор ДПС ОСОБА_4, виносячи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України, не з'ясував всі фактичні обставин справи та виніс постанову з порушенням вимог ст.280 КУпАП.
Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідач не взяв до уваги письмові пояснення позивача в протоколі про адміністративне правопорушення, що з показником приладу «Беркут»він не згідний, оскільки вимірювалася швидкість руху не його автомобіля
Складаючи протокол про порушення п 12.4ПДР України, інспектор не зафіксував анкетних даних особи –свідка, не відібрав у нього письмових пояснень, а особа, що притягується до адміністративної відповідальності, позивач ОСОБА_1 вказує на наявність такої особи, а саме ОСОБА_6,що знаходилась з ним в автомобілі.
Згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач - інспектор ДПС ОСОБА_4, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних заслуговуючих на увагу доказів, які підтверджували б правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.
За таких обставин твердження позивача про незаконність винесеного відповідачем рішення в частині накладення на нього адміністративного стягнення за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП заслуговують на увагу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, інспектором ДПС ОСОБА_4 не з'ясовано всіх фактичних обставин справи, було порушено права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП і вважає за необхідне вищезазначену постанову визнати незаконною та скасувати .
Керуючись ст.10, ст.11, ст.71, ст.159, ст.160, ст.163, ст.167 КАС України, на підставі ч.1 ст.122 КУпАП, —суд,
постановив:
Позов задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС ДАІ м. Нововолинська для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 серії АС1 №020143 від 01 квітня 2011 року про накладення на ОСОБА_1 адіміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк