У Х В А Л А

І м е н е м  У к р а ї н и

20 квітня 2011 року                         м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дербенцевої Т.П.,  Сімоненко В.М., Юровської Г.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради, про відібрання та повернення дитини та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконкому Харцизької міської ради, про визначення місця проживання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 15 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 9 грудня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про повернення дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги мотивувала тим, що з ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1998 року по 2008 рік, від шлюбу вони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_6 Шлюб розірвано на підставі рішення суду Євлахського району Азербайджанської Республіки  від 19 листопада 2008 року, цим же рішенням визначено місце проживання дитини з нею в Азербайджанській Республіці. В лютому 2008 року ОСОБА_5 виїхав до України. В травні 2009 року вона, позивачка, дала згоду на тимчасовий виїзд дитини з матір’ю відповідача до Російської Федерації на строк з 29 травня 2009 року по 29 травня 2010 року, проте відповідач утримує дитину у себе, ввіз його до України та по теперішній час їй не повертає.

ОСОБА_5 звернувся із зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_6, з ним в Україні.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 15 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 9 грудня 2010 року, позов ОСОБА_4 задоволено, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційний скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування судових рішень та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та  процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для  скасування   рішень суду  відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального  чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були  встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм  матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

          Касаційну скаргу  ОСОБА_5 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 15 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 9 грудня 2010 року  відхилити, а  зазначені судові рішення  залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді                             Т.П. Дербенцева

                            В.М. Сімоненко                            

Г.В. Юровська