Судове рішення #15359
У Х В А Л А

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

 

Головуючого

Синявського О.Г.

суддів

Пекного С.Д.,  Вус С.М.

 

 

розглянула в судовому засіданні в м.Києві   13  “ червня  2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 січня 2005 року, яким

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий,

судимий:  1) 9 вересня 2003 року

за ст.ст.190 ч.1, 186 ч.2, 190 ч.2 КК України

на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України

звільнений з іспитовим строком на 2 роки,

2) 14 вересня 2004 року за ст.190 ч.2 КК України

до штрафу в сумі 850 грн., -

 

засуджений за ст.122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

 

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 9 вересня 2003 року у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі і остаточно ОСОБА_1  визначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

 

 

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 13 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

 

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 8 листопада 2004 року близько 17 год. 30 хв. у АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних стосунків, під час сварки з вітчимом ОСОБА_2 умисно наніс потерпілому удари ногою та дерев'яною ніжкою стільця по голові та інших частинах тіла, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити покарання або замінити його на умовне, посилаючись на свій молодий вік та перебування на його утриманні дідуся й бабусі.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

 

Згідно з ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими у статтях 71, 72 КК України. Відповідно до ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту (п.1 ч.1 ст.72 КК України).

 

Невідбуте засудженим ОСОБА_1 покарання за вироком Мукачівського міського суду Закарпатської області від 9 вересня 2003 року становить 4 роки позбавлення волі. Вироком суду у даній справі ОСОБА_1 призначено 2 роки позбавлення волі. Таким чином, остаточне покарання за сукупністю вироків у розмірі 4 років 1 місяця позбавлення волі є мінімальним із можливих  і пом'якшенню не підлягає.

 

Підстав для внесення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у касаційний розгляд з метою перегляду судових рішень щодо нього в касаційному порядку з мотивів, неведених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст.394 КПК України, -

 

у х в а л и л а :

 

відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

 

судді:

 

Синявський О.Г.                            Пекний С.Д.                          Вус С.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація