У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Писаної Т.О., Юровської Г.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради про визнання приватизації недійсною, усунення перешкод у здійсненні права власності, визначення порядку користування в квартирі спільного заселення та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2005 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом, в якому, з урахуванням доповнень, просили усунути їм перешкоди у здійсненні права власності, визначити порядок користування приміщеннями загального користування у квартирі спільного заселення АДРЕСА_1 у м. Одесі, визнати недійсною приватизацію відповідачами 521/1000 частин зазначеної квартири, а також визначити і здійснити міри щодо їх покарання за прийом та утримання в квартирі сторонніх осіб, які погрожують позивачам і застосовують до них фізичне насилля, та відшкодувати моральну шкоду.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним розпорядження органу приватизації від17.07.2007 року за №204436 щодо передачі 521/1000 частин квартири АДРЕСА_1 у приватну спільну часткову власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Визнано недійсним Свідоцтво про право власності, видане Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради 17.07.2007 року за №8-20882, згідно якого 521/1000 частина вказаної квартири належить на праві спільної часткової власності відповідачам у рівних частках.
Зобов»язано ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не перешкоджати позивачам у користуванні та володінні приміщеннями загального користування у згаданій квартирі шляхом звільнення площі під крученими сходами, кухні площею 13,3 кв.м., туалету – 1,5 кв.м., ванної кімнати – 6,0 кв.м., коридорів 8,8 кв.м. і 3,3 кв.м. від частини предметів своїх меблів та інших речей.
Встановлено порядок користування приміщеннями загального користування у спірній квартирі, згідно з яким позивачі користуються площею, яка відповідає їх частці, що складає 479/1000 частин, а відповідачі – площею, що становить 521/1000 частин.
У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення та ухвалу судів першої і апеляційної інстанцій, справу повернути на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилаються на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді
Т.О. Писана
Г.В. Юровська