Марківський районний суд Луганської області

Справа  № 2а-286/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04.04.2011  року                                 Суддя  Марківського   районного  суду  Луганської області Чернік А.П., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Марківського  районного  суду          адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

                                                                  ВСТАНОВИВ:

09.03.2011 року позивач звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області, посилаючись у своїх вимогах на те, що вона має правовий статус дитини війни і  згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року має право на  щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але в такому розмірі з  2006 року  допомога не виплачувалась. Позивач просить визнати дії  відповідача незаконними і  зобов'язати  УПФ  України в  Марківському  районі нарахувати та виплатити на її  користь недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 09.09.2010  року   в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .

Позивач в судове засідання не з,явилася, просила суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідач просив суд розглянути справу за відсутності його представника, надавши суду письмове заперечення, в якому просить залишити позов  без розгляду  в зв,язку  з тим, що позивач  у 2009 році звертався  з позовом до  Марківського  районного суду  з вимогою зобов’язати  управління здійснити перерахунок  та  виплату  недоплаченої допомоги як дитині війни з 09.07.2007 року  по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.

09.09.2009 року   Марківським районним  судом   позовні  вимоги задоволені  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням фактичних виплат.  

           Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни. Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-1V, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була зупинена на 2007 рік.    

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення статті 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають  Конституції України .

       Стаття 152 Конституції України передбачає, що Закони, інші правові акти  або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

           Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік », «Про Державний бюджет України на 2010 рік »  та  «Про  Державний бюджет  України на 2011 року»не було внесено змін і не було зупинено дію ст. 6 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»було зазначено, що Кабінету Міністрів України надано право в 2009 році  та в 2010 році   встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної  заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами. Підвищення ж  до пенсії проводиться виходячи з мінімальної пенсії за віком, а  не з  мінімальної  заробітної  плати .  У 2011 році Кабінету  Міністрів  ніяких додаткових  повноважень не  надано.

Отже, нарахування  та  виплата у 2009 -2011  роках  дітям  війни  підвищення  до  пенсії    повинні  здійснюватися  відповідно  до  норм  Закону  «Про   соціальний  захист  дітей  війни».  

В зв,язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов,язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі

30 % мінімальної пенсії за віком з 09.09.2010 року, враховуючи, що  мінімальний  розмір  пенсії за віком відповідає прожитковому  мінімуму, як передбачено ст.28 Закону України «Про   загальне обов’язкове  державне   пенсійне страхування».

          Клопотання відповідача про залишення позову  без розгляду не підлягає  задоволенню, оскільки  згідно  п.3 ч.1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну  заяву без розгляду якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є  адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

          Позивач  дійсно у 2009  році зверталась  до суду  з позовною  вимогою про зобов’язання  здійснити перерахунок та виплату недоплаченої допомоги як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. Постановою  Марківського  районного суду   від 09.09.2009 року  , яка набрала  законної сили,  позовні  вимоги задоволені  з 09.07.2007 року  по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року  по 31.12.2008  року.  Позовні  вимоги за  позовом , поданим до суду 09.03.2011 року, стосуються  правовідносин сторін , що існують після 09.09.2009 року.Тому підстав для  залишення  позову  без   розгляду немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,

ПОСТАНОВИВ:

Позов  ОСОБА_1  задовольнити .

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо відмови  ОСОБА_1   в нарахуванні та виплаті пенсії за віком, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  з 09  вересня  2010  року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату  ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статті 28 Закону України «Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування»з  09 вересня 2010  року з урахуванням фактично виплачених сум.

Допустити негайне виконання постанови в межах суми  стягнення  за  один  місяць.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії  постанови .                                       

Суддя           ОСОБА_2