Справа № 1-58/08

       ВИРОК

           Іменем України

22 січня 2008 року                               Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.

з участю прокурора Мєнчиця С.Є., Панова В.Є.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  справу по обвинуваченню                                  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м.Пальдиски (Естонська РСР), українки, громадянки Російської Федерації, освіта вища, не працюючої, перебуває в фактичних шлюбних відносинах, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, фактично проживає АДРЕСА_1, раніше не  судимої,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.277, ч.2 ст.277 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 16.01.2007р. звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державного комітету України у справах національностей та міграції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В позовних вимогах ОСОБА_1 просила суд прийняти постанову, якою визнати дії Державного комітету України у справах національностей та міграції протиправними, оскільки її заява про надання статусу біженця, з якою вона звернулася до органу міграційної служби у Київській області за місцем свого проживання, була розглянута Управлінням міграційної служби в м.Києві. Крім того, просила зобов'язати Державний комітет України у справах національностей та міграції належним чином розглянути їх заяву.

18.01.2007р. суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_8, розглянувши матеріали адміністративної справи №2а-365/07, винесла ухвалу про повернення позивачам позовної заяви, роз'яснивши заявникам, що для вирішення даного спору потрібно звернутись до суду за їх місцем проживання.

22.01.2007р. ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва,  що розташоване  за адресою:  м.Київ,  вул. Смірнова-Ласточкіна, 10-Б, у службовому кабінеті №23 судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_8, висловила своє незадоволення з приводу винесення останньою ухвали за її позовом, при цьому пригрозила ОСОБА_8 вбивством з мотивів помсти за прийняте рішення. Однак, у подальшому висловлені погрози ОСОБА_1 не реалізувала. 22.01.2007р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд м.Києва апеляційну скаргу на ухвалу по адміністративній справі №2а-365/07.  26.01.2007р. об 11  год. 40 хв. ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Смірнова - Ласточкіна 10-Б, у службовому кабінеті №23 судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_8, почала вимагати у останньої супровідний лист, яким адміністративна справа №2а-365/07 направлена до Апеляційного суду  м.Києва.   У   свою   чергу  ОСОБА_8  відмовила   в   наданні   цього   листа, посилаючись на існуючий порядок направлення апеляційних скарг до апеляційної інстанції. Після чого між  ОСОБА_1 та ОСОБА_8   виник  конфлікт,  що  супроводжувався погрозами з боку ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_8 3 метою розв'язання конфлікту  та  видворення  ОСОБА_1зі   службового  кабінету працівниками суду було викликано міліціонера СБСМ „Грифон" ГУ МВС України в м.Kиєвi ОСОБА_5, який цього дня ніс службу по охороні громадського порядку у Шевченківському районному суді м.Києва. Відмовившись підкоритись вимогамОСОБА_5 залишити кабінет, ОСОБА_1 взяла ножиці, що знаходились у кабінеті на столі секретаря, та відмахуючись ними, нанесла ОСОБА_8 дві подряпини в районі лівого плеча, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй злочинних діях  визнала частково та показала, що в січні 2007 року зверталась до Шевченківського районного суду міста Києва з адміністративним позовом, яким оскаржувала дії Державного комітету України у справах національностей та міграції. Справу її розглядала суддя ОСОБА_8.  Факту висловлювання погроз на адресу судді ОСОБА_8 22 січня 2007 року вона не пам'ятає, але діями ОСОБА_8 була незадоволена.  26 січня 2007 року, знаходячись в кабінеті судді ОСОБА_8, вона стала вимагати у судді надати їй супровідний лист, яким її адміністративна справа  направлена до Апеляційного суду  м.Києва.   Оскільки суддя ОСОБА_8   відмовила   в   наданні   цього   листа, посилаючись на існуючий порядок направлення апеляційних скарг до апеляційної інстанції, вона сказала, що не покине її службовий кабінет, поки їй не повідомлять, коли справа буде передана до апеляційного суду. Після чого між  ОСОБА_1та ОСОБА_8   виник  конфлікт. До кабінету судді зайшов працівник охорони суду, який став видворяти її з кабінету. Оскільки охоронник смикнув її за одяг, вона не втрималась на ногах і стала падати назад. Переживаючи за свою дитину, яка була в неї спереду, стала хвататись руками за стіл. При цьому зачепила пенал, який стояв на столі.   Можливо, коли вона піднімала речі з полу, які попадали, вона могла тримати в руках ножиці. Але щоб вона розмахувала ножицями або погрожувала ними та причинила при цьому тілесні ушкодження ОСОБА_8, такого не пам'ятає. 

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину  визнала частково, її вина підтверджується наступними доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні:

- показами  потерпілої ОСОБА_8 про те, що 16.01.2007р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3  звернулися до Шевченківського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державного комітету України у справах національностей та мirpaції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити пeвні дії. 18.01.2007р. нею розглянуто дану справу i винесено ухвалу про повернення позивачам позовної заяви, |роз'яснивши, що для вирішення даного спору їм потрібно звернутись до суду за місцем  проживання.

22.01.2007р. ОСОБА_1, знаходячись у її службовому кабінеті, висловила незадоволення з приводу зазначеної ухвали та запитала як можна її "наказати" за прийняте незаконне рішення. При цьому ОСОБА_1 повідомила, що непогано стріляє та має знайомих, які також непогано стріляють. Зазначені висловлювання ОСОБА_1 вона розцінювала як погрози вбивством та не виключала тієї можливості, що дана жінка здатна заподіяти їй іншу фізичну шкоду. Разом з цим вона сподівалась, що все ж  ОСОБА_1 свої погрози реалізовувати не буде, тому до правоохоронних органів з даного приводу не зверталась. Вона повідомила ОСОБА_1, що викличе охоронця, в зв'язку з чим остання залишила її кабінет.

26.01.2007р. об 11 год. 40 хв. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3. та  малолітніми дітьми зайшла до її службового кабінету та почала висловлювати своє незадоволення з приводу винесеної ухвали та наполягала на тому, щоб вона видала їй на руки супровідний лист до Апеляційного суду міста Києва про направлення її апеляційної скарги винесену ухвалу. Вона відмовила ОСОБА_1 у наданні цього листа, посилаючись на встановлений порядок направлення апеляційних скарг. ОСОБА_1  почала висловлювати на її адресу образи. На її неодноразові вимоги покинути кабінет ОСОБА_1 не реагувала. За її вказівкою секретар ОСОБА_4 викликала міліціонера служби охорони суду ОСОБА_5. Зайшовши до кабінету, міліціонер попросив ОСОБА_1 вийти, однак та відмовилась виконувати вимогу. Коли ОСОБА_5 наблизився до ОСОБА_1, то остання вихопила з підставки на столі секретаря ножиці та стала ними на нього замахуватись. Вона підійшла до ОСОБА_1 та неодноразово попросила, щоб та віддала ножиці. ОСОБА_1 відмовилась виконати її прохання і декілька разів замахнулась на неї ножицями, тримаючи їх у правій руці. Хто забрав в ОСОБА_1 ножиці, вона не пам'ятає. При цьому ОСОБА_1 їй було заподіяно  поріз на лівому плечі, який вона виявила ввечері, коли повернулась додому. Також на блузі виявила сліди крові.  Претензій до ОСОБА_1 немає, просить її суворо не карати.

- оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_4 про те, що працює секретарем судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_8

18.01.2007р. суддею ОСОБА_8 розглянуто матеріали адміністративної справи №2а-365/07, і винесено ухвалу про повернення позивачам позовної заяви, роз'яснивши їм, що для вирішення даного спору потрібно звернутись до суду за місцем їх проживання.

22.01.2007р. була свідком того, як у другій половині дня ОСОБА_1, зайшовши у службовий кабінет судді ОСОБА_8, висловлювала своє незадоволення з приводу винесеної суддею ухвали за її позовом, при цьому вона запитала суддю як її можна "наказати" за прийняте рішення. ОСОБА_1 також повідомила судді, що непогано стріляє та має знайомих які також непогано стріляють. Крім того вона натякала, що може організувати напад на суддю.

26.01.2007р. об 11 год. 40 хв. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3. та двома дітьми, тримаючи одну дитину у рюкзаку спереду, зайшла до кабінету судді ОСОБА_8 почала висловлювати своє незадоволення з приводу винесеної ухвали та наполягала на тому, щоб суддя їй видала на руки супровідний лист до Апеляційного суду міста Києва про направлення її апеляційної скарги на винесену ухвалу. Суддя відмовила останній у наданні цього листа, посилаючись на порядок направлення апеляційних скарг. ОСОБА_1 почала висловлювати на адресу судді образи. На неодноразові вимоги судді покинути кабінет агресія ОСОБА_1 посилювалась. Для наведення порядку вона покликала міліціонера. Коли міліціонер зайшов до кабінету, він попросив ОСОБА_1 вийти, але вона відмовилась виконувати його вимогу. При наближенні міліціонера до  ОСОБА_1, остання вихопила з підставки на її столі ножиці та розмахувала ними на ОСОБА_8 Суддя неодноразово просила, щоб ОСОБА_1 віддала ножиці, але остання не реагувала. Міліціонер намагався схопити ОСОБА_1 за руку та забрати у неї ножиці. Вона вийшла на коридор попросити допомоги у міліціонерів конвою. Повернувшись    до    кабінету, вона побачила, що речі з її столу  були розкидані по підлозі. т.1 а.с.110-112

- оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5 про те, що 26.01.2007р. в 11 год. 40 хв. під час несення служби у Шевченківському районному суді до нього звернулась секретар судді ОСОБА_8 - ОСОБА_4 з проханням вивести з кабінету судді громадян, які ведуть себе зухвало та заважають працювати.

Зайшовши у кабінет, він побачив ОСОБА_1, спереду в рюкзаку якої знаходилась маленька дитина. Остання висловлювала своє незадоволення з приводу рішення, яке було винесене суддею ОСОБА_8 за її позовом. При цьому вона образливо висловлювалась на адресу судді, називала її хабарницею. Він представився ОСОБА_1 та зробив зауваження з приводу її поведінки, при цьому запропонував їй покинути кабінет судді, однак остання на його вимогу не реагувала. Коли він наблизився до ОСОБА_1,  щоб її притримати та перешкодити наблизитись до судді. ОСОБА_1 вихопила ножиці з підставки для канцтоварів, яка знаходилась на столі секретаря. Взявши їх у праву руку ОСОБА_1 замахнулась на суддю, і в цей момент він схопив її ззаду за руку. ОСОБА_1 почала від нього відмахуватись, але він притиснув її руку до тулуба.  Ножиці з рук ОСОБА_1 вихопила суддя.  т.1 а.с. 115-117

Суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні погроз вбивством щодо судді  у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, умисному заподіянні судді легких тілесних ушкоджень  судді  у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя,  в зв'язку з чим її дії кваліфікує за ч.1 ст. 377, ч.2 ст.377  КК України.

Суд не вбачає істотних порушень кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства по даній справі та зібранні доказів, які можуть  перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.

При призначенні підсудній ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею злочинів, її особу - те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікаря - нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №181 від 22.05.2007 року визнана осудною, але виявляла на час вчинення злочину психопатичні риси характеру, на її утриманні  знаходяться двоє малолітніх  дітей.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу підсудної та інші обставини справи, суд вважає, що  виправлення та перевиховання  ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому їй необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.377 та ч.2 ст.377 КК України у вигляді позбавлення волі.   Враховуючи, що ОСОБА_1 має на утриманні двоє малолітніх дітей - дочок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, суд вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 79 КК України, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 призначена міра покарання, не пов'язана з реальним позбавленням волі, на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей,  міру запобіжного заходу засудженій їй до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на  підписку про невиїзд.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст..81 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.377 та ч.2 ст.377  КК України і призначити їй покарання:

за ч.1 ст.377 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч.2ст.377 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

На підставі ст..70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів - 3 ( три ) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 79 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на  2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця роботи та проживання.

Речові докази по справ, які зберігається в камері зберігання речових доказів прокуратури Шевченківського району міста Києва: блузу білого кольору - повернути ОСОБА_8 за належністю як власнику, канцелярські ножиці як знаряддя злочину - знищити.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою у Київському СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань на  підписку про невиїзд, звільнивши її з під варти в залі суду.

         Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя