АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року                                м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого:  Фадєєнко А.Ф.;

суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.;

при секретарі Пачевій Є.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 24 лютого 2010 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни,

ВСТАНОВИЛА:

20.05.2009 року позивачка звернулася із адміністративним позовом про визнання безпідставною відмови відповідача виплатити соціальну допомогу і зобов'язання нарахувати та виплатити, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків від пенсії за віком за період з 2006 року по 2008 рік включно.

Позов обгрунтовано тим, що позивачка має статус дитини війни, і за законом має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% від мінімальної пенсії за віком.

Однак відповідач вимоги закону не виконав, і не здійснив 30% доплату до пенсії, тому просила суд задовольнити позов.

Позивачка просила суд розглянути справу за її відсутністю (а.с.12).

Відповідач просив розглянути справу за відсутністю його представника (а.с.11).

Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 24.02.2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: суд зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії позивача та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 13-15).

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову скасувати, прийняти нову постанову про відмову у позові, посилаючись на її невідповідність нормам чинного законодавства.

Постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 200 КАС України.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, які виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

У 2006 — 2007 роках позивачу не підвищувалась пенсія на 30% мінімальної пенсії за віком через те, що на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинялась дія ст. 6 Закону України “Про соціальний статус дітей війни”.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71, з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни: 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені положення п.41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України.

За змістом ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з проведенням відповідних виплат за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по грудень 2008 року, оскільки відповідач не наполягав у своїх запереченнях та апеляційній скарзі на застосуванні строку позовної давності, як це передбачено ст. 100 КАС України, до винесення постанови (а.с. 10-11). Суд правильно зазначив, що при нарахуванні розміру соціальної допомоги для її виплати позивачці, розрахунок певної суми невиплаченої соціальної допомоги має бути виконаний компетентним органом, а саме: відповідним управлінням Пенсійного фонду України.

Тому обгрунтовано не погодився з вимогами позивачки про стягнення визначеної нею суми соціальної допомоги.

    Застосовуючи ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні, що невиплачені позивачці, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги, тобто, борги, становлять майно, та можуть розглядатися як „майнові права”, і, таким чином, як власність.

    Тому позивачка не може бути позбавлена своєї власності.

Суд правильно не прийняв до уваги посилання відповідача на відсутність коштів, зазначивши, що Європейський Суд з прав людини при розгляді справи „Кечко  проти України” (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення Суду). У зв’язку з цим Суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань (п. 26 рішення „Кечко проти України”; див. mutatis mutandis рішення у справі „Бурдов проти Росії” (№59498/00)).

Тому доводи у скарзі про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст. ст.195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області

УХВАЛИЛА:        

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області — залишити без задоволення.

Постанову Ренійського районного суду одеської області від 24 лютого 2010 року — залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.Ф. Фадєєнко

Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Вірність копії засвідчую: суддя                                              А.Ф. Фадєєнко