АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Фадєєнко А.Ф.
суддів Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,
при секретарі Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт К» про визнання права власності на майнові права,
ВСТАНОВИЛА :
17.03.2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 10 вересня 2008 року між ним та ТОВ «Граніт К» укладений договір про дольову участь у будівництві житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1.
Згідно умов зазначеного договору ТОВ «Граніт К» зобов’язалось збудувати житловий будинок та ввести його до експлуатації. Планове закінчення будівництва житлового будинку – перше півріччя 2009 року.
Після здачі будинку до експлуатації відповідач зобов’язався передати позивачу 2-х кімнатну квартиру, будівельний номер 185, загальною площею 56,89 кв.м., загальна вартість якої 232111,0 грн.
Він виконав вимоги договору, а відповідач, припинивши будівництво житлового будинку, порушив умови договору щодо здачі будинку до експлуатації. Вважаючи, що захистом його прав як пайщика будівництва, буде визнання власником майнових прав на частку в об’єкті незавершеного будівництва 4-х секцій 10 поверхового житлового будинку, а саме: квартиру № 185, яка знаходиться на дев’ятому поверсі, третьої секції житлового будинку, що складається з 2-х кімнат загальною площею 56,89 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 просив суд визнати його власником майнових прав на частку в об’єкті незавершеного будівництва, а саме на кв. № 185, яка знаходиться на дев’ятому поверсі, третьої секції житлового будинку, що складається з 2-х кімнат загальною площею 56,89 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, стверджуючи, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, про те, що право власності на кв. № 185 може бути визнане за позивачем лише після прийняття будинку до експлуатації, оскільки позивач просив визнати за ним не право власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва, а визнати майнове (речове) право на отримання у натурі об’єкту пайової участі – двохкімнатної квартири, зазначеної у договору про пайову участь.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, що оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши представника апелянта, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Поняття майнового права визначено у ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до зазначеної норми права майновими правами визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України, «на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів».
Моментом набуття права власності на майнові права є момент, визначений відповідним правочином. Правочин, який визначає наявність у набувача відповідних прав, відмінних від права власності (тобто відсутність сукупності прав: володіння, користування та розпорядження), у тому числі і права вимоги до контрагента є правочином, якій встановлює право власності на майнові права.
Із договору про дольову участь у будівництві житлового будинку від 10.09.2008 р., який укладений між сторонами (а.с. 8-11) вбачається, що право власності на спірну квартиру у позивача виникне лише після введення будинку до експлуатацію – п. п. 1-4 Договору.
Беручі до уваги, що моментом виникнення майнових прав, а саме: суб’єктивних прав учасників правовідносин, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності, яке позивачем на спірну квартиру не набуте, вимоги ОСОБА_1 про визнання його власником майнових прав на частку в об’єкті незавершеного будівництва, а саме на спірну квартиру, не ґрунтуються на законі.
Зазначене є завуальованою формою вирішення питань власності у непередбаченому законом порядку.
Суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні, що об’єкт будівництва, який не прийнятий до експлуатації, не набув статус новоствореного нерухомого майна, тому позивач в силу ст. 331 ч. ч. 2, 3 ЦК України є власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі усього будівництва (створення майна), а майнові права, тобто право користування, володіння і розпорядження майном – квартирою, будуть набуті їм лише з набуттям права власності – ст. 328 ЦК України.
В силу ст.ст. 79, 81 ЦПК України за розгляд справи повинні бути сплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Згідно ст. 3 ч. 1 п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року «Про державне мито» (з подальшими змінами) за позовну заяву повинно бути сплачений судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За кожну скаргу, подану до апеляційної інстанції, сплачується судовий збір у розмірі 50% ставки, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів – ставки обчисленої, виходячи з оспорюваної суми, але не менше 25,50 грн. та не більш 850 грн.
Вартість спірної квартири визначена у п. 3.1 Договору – 232 111,00 грн. (а.с. 9).
Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції складає 824,50грн. (1700:2 – 25,50( а.с. 50) = 824,50).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року за № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» за апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції щодо спору майнового характеру сплачується у розмірі 120,00 грн.
Тому витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи складають 83 грн. (120 – 37(а.с. 37) = 83).
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 лютого 2011 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за розгляд справи у суді апеляційної інстанції судовий збір у сумі 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 83 (вісімдесят три) грн.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую: суддя А.Ф. Фадєєнко