АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Фадєєнко А.Ф.
суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.
при секретарі Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про роз’яснення рішення апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту,який має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, вселення, усунення перешкод у користуванні спадковим майном, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та земельну ділянку,
ВСТАНОВИЛА :
23.11.2010 р. колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області постановлено рішення, яким:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволені частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 червня 2010 року скасовано.
Позов ОСОБА_3 задоволений частково.
Суд встановив факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір’ю ОСОБА_4.
Суд визнав за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 1/6 частку будинку АДРЕСА_1, яка складається із літ. «А», загальною площею 29,7 кв.м., жилою 29,7 кв.м., а саме: 1-2 житлове, 2-3 житлове, 2-4 житлове та господарських будівель і споруд: літ. «Б» - літня кухня, І – вимощення, 1-6 огорожа.
Суд постановив рішення про вселення ОСОБА_3 до жилого будинку АДРЕСА_1.
Суд зобовязав ОСОБА_1, ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні 1/6 частиною жилого будинку АДРЕСА_1.
Суд відмовив ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 у позові про визнання права власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,059 га по АДРЕСА_1.
Суд відмовив ОСОБА_1 у зустрічному позові до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину земельної ділянки площею 0,059 га по АДРЕСА_1.
Суд відмовив ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину земельної ділянки 0,059 га по АДРЕСА_1.
Суд відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 про визнання права власності на самовільно переобладнанні прибудови 2-5 санвузол, літ. «А1», «А2» - прибудови; самовільно збудовані літ. «А3» - прибудова, літ. «В», «Г», «Д» - сараї, літ. «Е», «Ж» - вбиральня, літ. «З» - баня, літ. «И» - комора, житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1.
28.03.2011 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про роз’яснення рішення суду апеляційної інстанції, зазначивши, що позивачкою ОСОБА_3 не ставилось питання про виділення у натурі 1/6 частини жилого будинку АДРЕСА_1, не було проведено експертизи можливого розподілу будинку, та не встановлено приміщень особистого та спільного користування приміщеннями, тому не зрозуміло, куди вселяти та якою частиною у натурі володіє ОСОБА_3
Крім того, судом не встановлено, якою частиною будинку у натурі необхідно не перешкоджати у користуванні позивачці.
Розглянувши заяву, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст заяви, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 221 ч. 1 ЦПК України передбачено, що, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Пленум Верховного Суду України у п. 21 своєї постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р. роз’яснив, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз’яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз’яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз’яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз’ясненні рішення.
У резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції від 21 грудня 2010 року чітко зазначено:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір’ю ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом на 1/6 частку будинку АДРЕСА_1, яка складається із літ. «А», загальною площею 29,7 кв.м., жилою 29,7 кв.м., а саме: 1-2 житлове, 2-3 житлове, 2-4 житлове та господарських будівель і споруд: літ. «Б» - літня кухня, І – вимощення, 1-6 огорожа.
Вселити ОСОБА_3 до жилого будинку АДРЕСА_1.
Зобовязати ОСОБА_1, ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні 1/6 частиною жилого будинку АДРЕСА_1.
Відмовити ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,059 га по АДРЕСА_1.
Відмовити ОСОБА_1 у зустрічному позові до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину земельної ділянки площею 0,059 га по АДРЕСА_1.
Відмовити ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину земельної ділянки 0,059 га по АДРЕСА_1.
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_3 про визнання права власності на самовільно переобладнанні прибудови 2-5 санвузол, літ. «А1», «А2» - прибудови; самовільно збудовані літ. «А3» - прибудова, літ. «В», «Г», «Д» - сараї, літ. «Е», «Ж» - вбиральня, літ. «З» - баня, літ. «И» - комора, житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1.
Оскільки рішення суду від 23.11.2010 р., яке набрало чинності, викладено повно, ясно, не містить незрозумілостей, що ускладняють його виконання, колегія суддів вважає за необхідне відмовити заявниці у його роз’ясненні.
Що стосується посилання у заяві на те, що судом не розглядались питання про виділення у натурі 1/6 частини будинку, призначення експертизи щодо можливості розподілу будинку, встановлення приміщень особистого та спільного користування, то зазначене не торкається питань, які були предметом судового розгляду.
Сторонами заявлені вимоги про визнання права власності на будинок і земельну ділянку в ідеальних частках, і саме ці вимоги вирішив суд.
Керуючись ст. 221 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 у роз’яснення рішення колегії суддів судової падати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2010 року.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді
Вірність копії засвідчую: суддя А.Ф. Фадєєнко