АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   22 березня 2011 року                                                                                                  м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого   Фадєєнко А.Ф.

суддів        Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,

при секретарі Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопричіп» про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

09.07.2010 р. позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення матеріальної і моральної шкоди, зазначивши, що, 13.05.2010 р., він мав намір придбати автомобільний причіп  в комплекті з дугами та тентом, вартістю 4500 грн.

Через тиждень він отримав квитанцію від 13.05.2010 р. на суму 3800 грн. за причіп, акт прийому – передачі транспортного засобу – причепу від 13.05.2010 р., накладну від 13.05.2010 р. про видачу колес на суму 630 грн.

Посилаючись на те, що у нього відсутній договір купівлі-продажу причепу, який би визначав початок гарантійного строку, невідомі точні реквізити продавця товару, причеп розукомплектований, відсутні тент та дуги, сертифікат, позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу причепу, модифікації 814001, заводський номер У НОМЕР_1, 2009 року випуску, який укладений між ним та ТОВ «Автопричіп», повернувши йому 4500 грн., стягнути матеріальну шкоду у сумі 855 грн. 39 коп. та моральну у сумі 1700 грн.

Відповідачі позов не визнали.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, стверджуючи, що суд зробив неправильні висновки, які не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.05.2010 р. позивач ОСОБА_1 сплатив 3800 грн. ТОВ «Автопричіп», що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1305-1 від 13.05.2010 р. Згідно акту приймання – передачі від 13.05.2010 р. зазначений причіп переданий позивачу консигнатором – фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2, з яким ТОВ «Автопричіп» укладало, 14.01.2009 р., договір консигнації.

17.11.2009 р. консигнатор ОСОБА_2 прийняв від ТОВ «Автопричіп» причіп, заводський номер У НОМЕР_1, синього кольору, дата виготовлення – листопад 2009 року, ціною 3870 грн., до якого була надана додаткова комплектація тенти євро з дугами вартістю 405 грн. та 378 грн.

У технічному паспорті причепу модифікації 814001, заводський номер НОМЕР_1, зазначений комплект поставки, а саме: причіп у зборі кількістю 1 шт., прийомо - здаточний акт кількістю 1шт., сертифікат відповідності кількістю 1 шт., та зазначено ганатійний строк експлуатації 12 місяців з моменту продажу.

Через 5 днів після укладення, 13.05.2010 р., договору купівлі-продажу причепу, а саме: 18.05.2010 р., ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського РЄО Одеської області із заявою про його реєстрацію (а.с. 35).

До заяви надані висновок спеціаліста з комплексного дослідження транспортного засобу від 14.05.2010 р. , акт приймання – передачі транспортного засобу від 13.05.2010 р., свідоцтво № 3300 про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, поліс № НОМЕР_2 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сертифікат відповідності причепу автомобілю «Путнік» та додаток до сертифіката відповідності (а.с. 35-41).

На підставі зазначених документів позивач зареєстрував транспортний засіб (а.с. 34).

Оскільки позивачем не доведено факту порушення істотних умов договору, суд першої інстанції, виходячи із вимог ст. 8 п. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», прийшов до висновку про те, що правових підстав для розірвання договору від 13.05.2010 р., який укладений між сторонами, та повернення сплаченої за причіп суми коштів позивачу, немає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду і не вбачає підстав для його скасування.      

    Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді