АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Бабія А. П.
суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16. 10. 2009 р.,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області з проханням зобов’язати відповідача за період з січня 2006 р. по жовтень 2008 р. включно нарахувати та виплатити їй як дитині війни щомісячно державну соціальну допомогу відповідно до вимог ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон України № 2195-IV), яка їй не виплачувалася. Просила також стягнути на її користь з відповідача невиплачену грошову суму - 4172,4 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16. 10. 2009 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області провести перерахунок та виплатити дитині війни - ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09. 07. 2007 р. по 31. 12. 2007 р. та за період з 22. 05. 2008 р. по 31. 10. 2008 р. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України просить скасувати постанову суду і відмовити в задоволенні позову посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
В порядку адміністративного судочинства колегія суддів судової палати у цивільних справах вправі розглядати справи відповідно до Закону України від 02. 12. 2010 р. № 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Як встановлено судом, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України № 2195-IV.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст. 7 Закону України № 2195-IV фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” була зупинена дія ст. 6 Закону України № 2195-IV.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України № 2195-IV.
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Право громадян на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України № 2195-IV не може бути обмежене відсутністю певних коштів чи фінансування.
В подальшому Законами України про внесення змін до Державного бюджету України не вносилися зміни до ст. 6 Закону України № 2195-IV.
Враховуючи викладене і вимоги ст. 162 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог і зобов’язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-IV і вправі був ухвалити рішення щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в період з 09. 07. 2007 р. по 31. 12. 2007 р. та з 22. 05. 2008 р. по 31. 10. 2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно.
При цьому, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду України як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Справа розглянута судом першої інстанції з урахуванням положень ст. ст. 99, 100 КАС України щодо строків звернення до суду і в апеляційній скарзі це не заперечується.
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 197, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16. 10. 2009 р. — без змін.
Направити управлінню Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області і ОСОБА_1 копію даної ухвали суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі , та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом десяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій
О. Д. Варикаша
В. А. Станкевич