АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого Фадєєнко А.Ф.;
суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.;
при секретарі Пачевій Є.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови безпідставною та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
24.06.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання відмови відповідача у виплаті, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги безпідставною, та зобов’язання нарахувати та виплатити вказану допомогу за період з 2006 року по 2008 рік в сумі 3900 грн.
Позов обгрунтовано тим, що позивач має статус дитини війни, і за законом має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% від мінімальної пенсії за віком.
Однак відповідач вимоги закону не виконав, і не здійснив 30% доплату до пенсії, тому просила суд задовольнити позов.
Відповідач просив суд у позові відмовити у повному об’ємі, а справу розглянути за його відсутністю (а.с. 11-А).
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.10.2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: суд зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в певних сумах. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 14-15).
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову скасувати, прийняти нову постанову про відмову у позові, посилаючись на її невідповідність нормам чинного законодавства, зазначаючи, що позивач пропустив строк на звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України (а.с. 17-18).
Постанова суду першої інстанції підлягає зміні на підставі ст. 201 ч.1 п.1 КАС України.
Згідно зі ст. 201 ч.1 п.1 КАС України, підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, які виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
У 2006 — 2007 роках позивачу не підвищувалась пенсія на 30% мінімальної пенсії за віком через те, що на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинялась дія ст. 6 Закону України “Про соціальний статус дітей війни”.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71, з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни: 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені положення п.41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України.
За змістом ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд задовольнив позов частково, і зобов’язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з проведенням відповідних виплат за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Строк позовної давності сплив до пред'явлення позову. Позовна давність відноситься до категорії матеріального права, та її сплив до пред'явлення позову є самостійною підставою для відмови у позові. Тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з проведенням відповідних виплат в межах річного строку для звернення до адміністративного суду, а саме: з 24.06.2008 року по 31.12.2008 року.
При нарахуванні розміру соціальної допомоги для її виплати позивачу, розрахунок певної суми невиплаченої соціальної допомоги має бути виконаний компетентним органом, а саме: відповідним управлінням пенсійного фонду України.
Тому вимоги позивача про стягнення визначеної ним суми соціальної допомоги не грунтуються на законі.
Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична ... особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.
Розглядаючи борги в сенсі „поняття власності”, яке міститься у ст. 1 ч 1 Протоколу №1 до Конвенції, та яке не обмежене лише власністю на фізичні речі, та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, які становлять майно, можуть також розглядатися, як „майнові права”, і, таким чином, як „власність”.
Невиплачені позивачу, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги, тобто, борги, становлять майно, та можуть розглядатися, як „майнові права”, і, таким чином, як власність.
Томі позивач не може бути позбавлений своєї власності.
Доводи у скарзі про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.
Європейський Суд з прав людини у справі „Кечко проти України” (заява №63134/00), зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може сама вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення Суду). У зв’язку з цим Суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань (п. 26 рішення „Кечко проти України”; див. mutatis mutandis рішення у справі „Бурдов проти Росії” (№59498/00)).
Враховуючи вищенаведене, постанова суду підлягає зміні з викладенням резолютивної частини в новій редакції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 ч.1 п.2, 201 ч.1 п.1, 205 ч.2, 207 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси — задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2009 року — змінити, виклавши резолютивну частину постанови у новій редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, та провести відповідні виплати за період з 24 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області
А.Ф. Фадєєнко
Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
Вірність копії засвідчую: суддя А.Ф. Фадєєнко