Справа № 1-69/11

                                                                          ВИРОК

                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "05" травня 2011 р. Томашпільський районний суд Вінницької області                 

в складі : головуючого-судді                              Пилипчука О.В.

                       при секретарі                              Сауляк Р.С.,

                            з участю прокурора                    Дацюка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в смт   Томашпіль   справу   по   обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Віденка Дальнереченського району Приморського краю, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого – 13.10.2005 року Томашпільським районним судом за ст.. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, 07.08.2000 року Томашпільським районним судом за ст.. 122 ч.1 до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік, 15.05.2009 року Томашпільським районним судом за ст.. 185 ч.1 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, 12.02.2011 року звільнився з місць позбавлення волі з виправної колонії № 59,

у вчиненні злочину, передбаченого  ст.  185 ч.2 КК України,-

                                                  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи засуджений 15 травня 2009 року Томашпільським районним судом за ст.. 185 ч.1 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, після звільнення з місць позбавлення волі 12 лютого 2011 року з виправної колонії № 59 на шлях виправлення не став і вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

5 березня 2011 року біля 23 год ОСОБА_1, перебуваючи в  стані алкогольного сп’яніння, повторнор, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке розташоване в смт Томашпіль Томашпільського району та належить на праві власності жительці смт  Томашпіль Томашпільського району ОСОБА_2, скориставшись тимчасовою відсутністю бармена ОСОБА_3, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав із залишеної останньою жіночої сумки гаманець вартістю 100 грн, в якому знаходилося 200 грн, після чого з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 300 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1  свою винність в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом.

З"ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз"яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом підсудного, поскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюють ся, цивільний позов по справі не заявлено.

По суті пред”явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1 показав,  що 5 березня 2011 року біля 20-00 год він разом із ОСОБА_4 пішли в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якому вживали спиртні напої. Біля 23 год, коли ОСОБА_4 разом із барменом ОСОБА_5 та поваром ОСОБА_3 вийшли на вулицю, підсудний підійшов до бар стійки подивитися, що ще можна замовити. В цей час він помітив на стільці біля барної стійки жіночу сумку, яка була відкритою і в ній знаходився гаманець чорного кольору. Скориставшись тимчасовою відсутністю бармена та повара, ОСОБА_1 непомітно, таємно викрав даний гаманець, який поклав до кишені своєї куртки. Після цього підсудний сказав ОСОБА_4, що потрібно йти на дискотеку, на що вона погодилася та обоє вийшли з бару. Проходячи повз будинку побуту, ОСОБА_1 вирішив подивитися, що знаходиться у гаманці та витягнув його з кишені. Це помітила ОСОБА_4 та почала сваритися з ним за крадіжку гаманця та пішла додому. Наздоганяючи ОСОБА_4, підсудний викинув гаманець в кущі, перед цим витягнувши з нього гроші в сумі 200 грн, які на слідуючий день потратив на придбання цигарок та продуктів харчування.

14 березня 2011 року ОСОБА_1 був викликаний до райвідділу міліції, де він зізнався у вчиненні крадіжки та запевнив відшкодувати потерпілій матеріальну шкоду, що зробили його батьки, заплативши потерпілій ОСОБА_3 500 грн.

Заслухавши показання підсудного ОСОБА_1, суд вважає, що його винність у вчиненні злочину доведена і їх дії вірно кваліфіковано за ст.185 ч.2 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

     Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу підсудного, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, раніше судимий,  добровільно відшкодував завдані збитки, за місцем проживання характеризується негативно і вважає, що ОСОБА_1 підлягає призначенню покарання у виді арешту.

          Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання  у виді арешту строком на шість місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній-підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний.

Суддя:О. В. Пилипчук