ПОСТАНОВА

                                                                       Іменем України

2а-432/11

26.04.2011 року

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Воронюк В.А. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в м. Козятин Вінницької області про поновлення строку для звернення з позовом, визнання протиправними дій відповідача та виплатити недоплачену щомісячну допомогу як дитині війни,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача  та просить визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті їй      підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого законом за період з 01.01.2006 року по 31.12.2011 року та  зобов'язати відповідача провести перерахунок  щомісячної  надбавки до пенсії з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року та зобов’язати  провести  виплату за вказаний період та проводити такі  виплати в подальшому.  

Свої вимоги позивачка мотивує  тим, що вона народилась в 1942 року і  має статус  «дитина  війни»та відповідно до ст. 6 ЗУ “ Про соціальний захист дітей війни ”   має право на отримання 30% надбавки від мінімальної пенсії за віком. Щомісячно. Проте відповідачем  дані надбавки виплачувалися частково, в розмірі 10%, чим порушуються його  права .

Ухвалою  Козятинського міськрайсуду від 07 квітня 2011  року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Козятин Вінницької області про визнання дій відповідача  неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату  надбавки  як «дитині  війни»за період з  01 січня 2006 року по 23 вересня  2010 року залишені  без розгляду.

Управління Пенсійного Фонду України в м. Козятин в запереченнях на адміністративний позов ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, які передбачені  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV.   Пенсійний фонд діє на підставі Положення «Про пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження  на підставі п.15 Положення через створені в установленному порядку його територіальні управління. У відповідності до п.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої  повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України.

Управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі не має законних підстав для  проведення виплат, передбачених ст.6 Закону 2195.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які  є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

Позивачка ОСОБА_1 віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в  Управлінні Пенсійного фонду  в м. Козятин Вінницької області та отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням

Відповідно до ст. 6 ЗУ “ Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004 року за № 2195-ІY  має право на отримання надбавки у вигляді 30%  мінімальної пенсії за віком у  вигляді надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.  Відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивачу  повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем пенсія виплачується із збільшенням тільки на 10%. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

З набранням чинності 01 січня 2006 року Закону № 2195 дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.     

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.     

       Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.     

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.     

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачеві,  як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 01 липня –48,20 грн., з  01 жовтня –49,80 грн.   

Однак, у  2010 році дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.     

        За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09липня 2003 року №1058-ІV.

        Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.       

        Згідно абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.     

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.       

      Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.     А відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих їм Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.         

       Згідно п.1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України , у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії.   

      Таким чином суд вважає, що порушення права позивача на отримання допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому законом, може бути поновлено шляхом визнання  протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Козятин Вінницької області щодо відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та  зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме провести нарахування та відповідні виплати.   

        На підставі  6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік ”  та, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 158-163, 183-2 КАС України, суд-   

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  –задовольнити частково.

         Визнати  протиправними дії  Управління Пенсійного фонду України в м. Козятин  Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати недоотриманої суми підвищення пенсії відповідно до ст..6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».  

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Козятин Вінницької області  здійснити  нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 23 вересня 2010 року  до припинення такого права.

Постанова в межах платежу  за один місяць підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд протягом 10 днів після проголошення.

Суддя :