№ 2-50/2011

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

А В Т О Н О М Н О Ї   Р Е С П У Б Л І К И   К Р И М

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 року                   Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:         головуючого – судді     БІЛЮНАСА В.Ю.                          при секретарях  -- КУЦЕНКО Є.О. та АРІСТОВІЙ І.Р.                         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу             за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, – приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна з чужого володіння

в с т а н о в и в :

Позивачка –ОСОБА_8 звернулась до суду з позовноми вимогами щодо визнання договору купівлі-продажу квартири  АДРЕСА_1 недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння. У судовому засіданні представники позивачки - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зазначали, що їх довіритель не усвідомлювала вчинення свої дій. .Свої вимоги представники позивачки обґрунтовували посиланням на ст. 225 ЦК Укрїни  та ст.387,388 ЦК України.                                     Представник ОСОБА_4 – ОСОБА_11 зауважила, що нема підстав для задоволення позову, оскільки воля позивачки була чітка ,вона усвідомлювала факт складання договору купівлі-продажу та мала  такий намір.

Треті особи у судове засідання не з’явились, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Завідуюча Першої Ялтинської державної нотаріальної контори – Шедько Л.К. надіслала до суду клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника (а.с.105).                                         Приватний  нотаріус Ялтинського  міського нотаріального округу -ОСОБА_7 надала до суду  свої письмові пояснення, у яких зазначала, що ОСОБА_8 усвідомлювала те, що знаходилась у нотаріальній конторі та мету, з якою у вона там знаходиться, воля позивачки була чіткою, дії були адекватні та не викликали сумніві. Також нотаріус  відмітила вибіркову точність у свідченнях позивачки ОСОБА_8, просила  прийняти рішення на розсуд суду (а.с.106-112)         Суд  визнав можливим  розглядати справу за відсутності третіх осіб.                 Під час розгляду справи судом встановлено наступні факти (обставини) та відповідні їм правовідносини.                                             29 вересня 2009 року  між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу АДРЕСА_1. Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_13 та зареєстровано у Державному реєстрі правочинів , № витягу 7773354 (а.с. 9-10,11)                                 У судовому засіданні позивач наполягала, що не усвідомлювала своїх дій на час складання договору та була під впливом психотропних речовин.                         Суд вислухавши думку учасників процесу та  дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.                                         Виходячи з положень ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити діючому законодавству, іншим актам громадянського законодавства, а також моральним засадам суспільства.. Особа, яка здійснила правочин, повинна мати необхідний об’єм громадянської дієздатності. Волевиявлення  учасників правочину повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин  повинен здійснюватись у  формі, встановленій законом (ст.209,215 ЦК України).                                        

Ухвалою Ялтинського міського суду від 09 грудня 2010 року, відповідно до вимог ст.145 ЦПК України , було призначено  судово-психіатрачну експертизу  (а.с.116). З висновків експерта Кримського республіканського закладу «Кримської психіатричної лікарні №1» від 03 березня 2011 року вбачається, що психічний стан ОСОБА_8 на період складання договору купівлі-продажу вказаної вище квартири від.29.09.2009 року відзначається відсутністю у неї якого-небудь психічного захворювання (тяжкого психічного розладу), тож ОСОБА_8 могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.123126).г Представники  позивачки  неодноразово посилались на спеціальну норму ст.225 ЦК України , з якої вбачається , що правочин визнається недійсним, якщо його здійснила особа, яка визнана недієздатною, тобто не могла розуміти зачення своїх дій та керувати ними.  Оскільки це необґрунтовано та заперечується доказами у матеріалах справи, суд ставиться до таких доводі критично.Напроти матеріали справи свідчать про те, що  позивачка до цього часу ніколи  не значилась на стаціонарному лікуванні у  неврологічному відділенні Ялтинської міської лікарні, психічними розладами не страждала ,на обліку у психіатричному диспансері не значиться.    

Виходячи з вище наведеного, суд критично ставиться до протоколу № 1731 від 30.09.2009 року про медичний огляд для встановлення факту вживання психоактивної  речовини та стану сп’яніння у відношенні ОСОБА_8. Суд також приділяє увагу тому факту, що цей протокол був складений наступного дня після укладення договору(а.с.12).                         З матеріалів справи  та з пояснень сторін у судовому засіданні вбачається, що позивачка, з власної ініціативи зверталась до Бюро технічної інвентаризації для отримання  термінового замовлення щодо видачі витягу для відчуження, тобто вона мала намір здійснити право чин (а.с.48-50).                                                 Суд також дає критичну оцінку показанням свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, оскільки обставини справи стали їм відомі  зі слів позивачки  та  свідчення ґрунтуються тільки на припущеннях .     Таким чином суд дійшов , до висновків, що позовні вимоги ОСОБА_8 не достатньо доведені у судовому засіданні.                                     На підставі викладеного та керуючись ст. 203,209,215,225,387,388 ЦК України, ст.  суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна з чужого володіння – відмовити.                                             Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду АРК в порядку та строки, передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.                                             У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С у д д я –