Справа № 2-1427/11

категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:                                  

головуючого судді –Кравченко В.Є.,

при секретарі –Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 30 % від усіх видів заробітку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2002 року по травень 2010 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від сумісного життя мають малолітню дитину –сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач є батьком неповнолітньої дитини - сина –ОСОБА_3, однак у добровільному порядку відмовляється надавати належну матеріальну допомогу на його утримання.

У судовому засіданні представник позивача збільшила позовні вимоги, та просила суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 40 % від усіх видів заробітку з тих підстав, що неповнолітній син є єдиною дитиною у відповідача.

Відповідач у судовому засіданні змінені позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі, зазначеному у первісному позові, тобто –30 % від усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Додатково пояснивши, що позивач особисто як мати неповнолітнього сина не виконує належним чином батьківських обов’язків стосовно дитини, оскільки більшість часу син проводить з ним.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, знаходить змінені позовні вимоги обґрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2002 року по травень 2010 рік знаходились у фактичних шлюбних відносинах, що підтвердили сторони у судовому засіданні, у зв’язку з чим на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.

Від сумісного життя сторони мають неповнолітнього сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, батьком якого у свідоцтві про народження записаний відповідач по справі –ОСОБА_2, який у теперішній час проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою № 789, виданою 11.05.2010 року КП «Житлосервіс-5».  Відповідач –ОСОБА_2 матеріальну допомогу на його утримання у добровільному порядку не надає.

Відповідно до статей 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За  рішенням  суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі

Статтею 179 зазначеного Кодексу встановлено, що право власності на аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на  ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

При визначенні розміру аліментів суд на вимогу ст. 182 СК України  враховує стан здоров’я та матеріальне становище неповнолітньої дитини –ОСОБА_3, той факт, що з 21.06.2010 року по 11.09.2010 року він знаходився на оздоровленні в санаторії «Солнишко», що підтверджується витягом з історії хвороби від 27.08.2010 року.

Окрім того, визначаючи розмір аліментів, суд враховує те, що відповідач –ОСОБА_2 є працездатним та працює у ТОВ «Ареол»з 10.03.2010 року по теперішній час на посаді водія, його оклад складає 955,00 грн.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з підтвердження факту ухилення відповідача від добровільного виконання обов’язку щодо утримання неповнолітнього сина.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що у відповідача відсутні інші зобов’язання по сплаті аліментів на дітей, непрацездатних дружини, батьків, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 30 % від  усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред’явлення позову й до її повноліття.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач особисто не виконує належним чином батьківських обов’язків щодо матеріального забезпечення дитини, оскільки відповідачем у порядку ст.ст. 59,60 ЦПК України не  доведені суду обставини цих заперечень, ОСОБА_1 не позбавлена батьківських прав щодо неповнолітнього сина, дитина фактично проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати за наслідком розгляду справи підлягають віднесенню на відповідача.   

На підставі ст.ст. 180-183 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини –сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі 30% від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.01.2011 року й до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір в дохід держави, в сумі 51,00 грн. р/р 31410537700008, Нахімовський бюджет, УДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035606, код 22090100.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, у сумі 120,00 грн. (р/р 31215259700008, Нахімовський район ГУДК в м. Севастополі МФО 824509, ЗКПО 24035606, код 22050000).

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини допустити до негайного виконання.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                  В.Є.Кравченко