№ 2-1180/2011

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

А В Т О Н О М Н О Ї   Р Е С П У Б Л І К И   К Р И М

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 травня  2011 року                                   Ялтинський міський суд АР Крим у складі:

головуючого — судді Білюнас В. Ю.,

при секретарі — Арістової І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи Відділу громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим про розірвання договорів найму та зняття з реєстрації,  суд

в с т а н о в и в:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд розірвати договори найму житлового приміщення площею 8,0 кв. м.  у квартирі АДРЕСА_1, укладені 1 квітня 2005 року між ним та відповідачами ОСОБА_3 та зняти їх з реєстрації по зазначеній адресі.

Вимоги мотивує тим, що 1 квітня 2005 року між ним та відповідачами були укладені безстрокові договори найму житлового приміщення в спірній квартирі. Однією з умов договору було покладання на відповідачів обов'язку щомісяця виплачувати позивачу витрати по сплаті комунальних послуг, із 2006 року плата за комунальні послуги по даній квартирі відповідачами не здійснювалася, квартирою вони не користувалися, у зв'язку з чим  позив належить задоволенню.

Відповідачі по суті позов визнали, але вважають, що не повинні бути зняті з реєстрації по цій адресі, пояснили, що надавали матеріальну допомогу позивачу раніш, визнали, що на цей час  квартирою не користуються і в ній не проживають.

Представник 3-ї особи відділу департаменту громадянства, міграції, реєстрації фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АРК в судове засідання не з'явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши сторони, дослідив матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 41, 42 Конституції України гарантується свобода економічної діяльності, право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також визнання і захист власності, її охорона законом.

       У чинність ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні його права користування й розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 жовтня 2001 року позивачу по справі ОСОБА_2.(а.с.9).

1 квітня 2005 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені договори найму однокімнатної належної йому квартири  АДРЕСА_1 площею 8,0 кв. м. безстроково  (а.с. 13,14).

Позивач у судовому засіданні пояснив, що відповідачі після укладення договору були зареєстровані в спірній квартирі, однак після припинення сімейних відносин з жінкою, ОСОБА_5. вона і її батьки добровільно у 2006 року виїхали з квартири і витрати по комунальних послугах не сплачують, відповідачі не заперечували відносно цих обставин, не надали докази  у підтвердження, що вони сплачували комунальні послуги по спірної квартирі.

Відповідно до даних договору п.3.2, однієї з обов'язків наймачів, тобто відповідачів, була щомісячна виплата наймодавцю, тобто позивачу, витрат по оплаті комунальних послуг.

Ч. 5 ст. 203 ЦК України проголошує, що угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків. Однак відповідачі не стали виконувати умови договору і не стали вносити  оплату, що підтверджується  представленими позивачем  ксерокопіями квитанцій про оплату його  квартплати за 2011 рік (л.с. 17). Згідно п. 5 зазначеного договору провадиться дострокове розірвання договору у випадку невиконання  іншою стороною своїх обов'язків за договором.

Суд  приймає до уваги, що позивач раніш у жовтні 2010 року звертався із письмовою заявою до відповідачів, про що вони підтвердили у судовому засіданні з заявами про звільнення  спірної квартири до 20.07.2006 р., дана заява подана позивачкою 20.04.2006 р., а 26.04.2006 р. судом було зареєстровано її позовну заяву про розірвання договору найму житлового приміщення. (а.с.16).

Оскільки судом було встановлено, що відповідачі не вносять плату за комунальні послуги по спірній квартирі, у ній не проживають з 2006 року, а постійно проживають в іншому житловому приміщенні, а позивачу необхідна квартира для власного проживання, суд вважає, що укладений між сторонами договір найму належить розірванню.

Реєстрація відповідачів ущемляє права позивача, як власника квартири, оскільки він змушений нести додаткові матеріальні витрати по сплаті квартплати та комунальных послуг.

Оскільки підстава для реєстрації відповідача, договір найму житлового приміщення, належить розірванню, то реєстрація відповідачів по цій адресі підлягає також скасуванню.

Оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, засновані на законі,  знайшли своє  підтвердження в судовому засіданні й підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача законні й обогрунтовані, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним розірвати договір найму житла, зняти відповідачів з реєстрації  по зазначеній  адресі.

На підставі викладеного й керуючись  ст. 55 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 358, 382 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи Відділу громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим про розірвання договору піднайму та зняття з реєстрації   задовольнити .

      Розірвати договори піднайму житлового приміщення, складеними між  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 1 квітня 2005 року про користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

      Зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб  Ялтинського міського управління МВС України в АР Крим зняти  з ОСОБА_3, ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

        Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2  судові витрати  у сумі 54 (п’ятдесят чотири) гривні.

          Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

CУДДЯ