Справа № 2-970/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  07 квітня  2011 року                                                                                        смт. Комінтернівське

   Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В. К.,  розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про встановлення факту проживання  однією сім’єю, та визнання права спільної сумісної власності  на житловий  будинок,   -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду  із позовом до відповідача яким просить встановити факт проживання однією сім’єю  без шлюбу, визнати право  спільної сумісної власності на жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1

    Заявлені позовні вимоги  позивач мотивує тим, що він з лютого 1981 року фактично проживав з відповідачкою без укладення шлюбу, вів з нею спільне господарство, під час спільного проживання з відповідачкою єдиною сім’єю ними було придбано  будинок з житлового фонду Свердловської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 Право власності на зазначений житловий будинок було оформлено на  відповідачку.

    Із метою забезпечення позову позивач подав до суду письмову заяву про забезпечення позову.

    Відповідно до ч. 3. ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь –якій стадії розгляду справи, якщо невжиття  заходів забезпечення  може утруднити  чи зробити неможливим  виконання рішення суду.

    Відповідно до п.1 ч. 1. ст. 152 ЦПК України позов забезпечується в тому числі шляхом накладення арешту  на майно  або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього  або в інших осіб.

    За загальним правилом заявник зобов’язаний довести наявність  підстав для забезпечення позову, надавши суду відповідні докази.

    З поданого заявником позову та матеріалів до нього, а також  зі змісту  заяви про забезпечення позову,  суддя не вбачає доказів того, що між сторонами  дійсно виник спір,  та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.  Зазначене клопотання може бути розглянуто судом повторно за наявності  беззаперечних доказів виникнення між сторонами спору.

    Окрім того, заявником  не надано  переконливих доказів належності відповідачу майна,  щодо якого він просить  суд встановити обмеження передбачені ст. 152 ЦПК України.  При таких обставинах суддя  приймає до уваги, що при вирішенні  питання  забезпечення позову  слід ураховувати  інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням  відповідних заходів.

     На підставі наведеного, керуючись Рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2010 від 28.04.2010, ст. 151-153 ст. ст.208, 209, п. 2 ч. 1 ст. 293, 294, 296 ЦПК України,  суд,   -

УХВАЛИВ:

     У задоволенні клопотання  ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1,  -   відмовити.

     Роз’яснити заявнику, що  відмова в забезпеченні позову не позбавляє права повторного заявлення такого клопотання на будь –якій стадії судового розгляду, якщо перестануть існувати обставини, що стали  підставою для прийняття судом такого рішення.

      Ухвала про відмову у забезпеченні доказів може бути оскаржена в апеляційному порядку  в п’ятиденний строк з моменту її отримання.

      Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.

      Суддя