№ 2- 118

2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ          

   13 квітня 2011 року                                                                                        Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в особі регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 і ОСОБА_2, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради і ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення грошових коштів та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк»в особі регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»01 жовтня 2007 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення грошових коштів та зобов’язання вчинити певні дії. Позивач у своєму позові, а його представник у ході судового засідання посилався на те, що 23 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком (зараз ПАТ) «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11131996000, відповідно до умов якого останньому видавався кредит в іноземній валюті у розмірі 45 000.00 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Відповідно до договору позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені кредитним договором терміни. Але взяті на себе зобов’язання відповідач не виконує стосовно своєчасного повернення сум отриманих кредитів та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні кредитними договорами терміни, утворилась заборгованість і станом на 08 квітня 2009 року заборгованість складає 49 230.98 доларів США 98 центів), що в еквіваленті 379 078.56 грн. (з урахуванням пені та штрафних санкцій). 23 березня 2007 року для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 як майновим поручителем позичальника був укладений договір іпотеки №11131996000/11132524000/2/3, відповідно до умов якого в іпотеку банку передане нерухоме майно, а саме: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; предмет іпотеки належить іпотекодавцям. Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Борг за кредитним договором не погашено, в добровільному порядку питання не вирішене, тому позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) шляхом надання позивачу права продажу предмету іпотеки будь-якій третій особі для задоволення вимог позивача по кредитному договору № 11131996000 від 23 березня 2007 року, зобов’язати ОСОБА_2 передати позивачу оригінали наступних документів на вказану квартиру, надати позивачу право на отримання будь-яких документів, в тому числі документи для укладання договору купівлі-продажу, подавати документи про реєстрацію права власності вказаного нерухомого майна, а також виконувати всі дії, пов’язані з укладанням договору купівлі-продажу предмету іпотеки з третьою особою –покупцем, зобов’язати відповідачку передати позивачу в управління предмет іпотеки на період його реалізації та стягнути судові витрати, задовольнивши позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, погодившись, що дійсно відповідач брав у позивач кредит, було укладено договори поруки та іпотеки, але заборгованість утворилася з об’єктивних причин, в них тяжке сімейне та матеріальне становище, від погашення кредиту вони не відмовляються і зроблять це при можливості. Вважає вимоги необґрунтованими і просив в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про причину неявки суду не повідомила. Суд вважає можливим слухати справу за відсутності вказаного відповідача згідно ст. 169 ЦПК України.

Треті особи представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради і ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином (в матеріалах справи міститься розписка), просили винести рішення на розсуд суду по закону без участі їх представника. Суд вважає можливим слухати справу за відсутності вказаних третіх осіб згідно ст. 169 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені та добуті докази, суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа  має  право в порядку,  встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється   на   всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом в судовому засіданні встановлено, що 23 березня 2007 року між позивачем акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (найменування змінено на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»на підставі заміни свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18 грудня 2009 рок та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11131996000, відповідно до умов якого останньому видавався кредит в іноземній валюті у розмірі 45 000.00 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Відповідно до п. 1.1, 1.2.2, 4.1, 4.2 зазначеного кредитного договору позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені кредитним договором терміни.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

          Але взяті на себе зобов’язання за вказаними кредитним договором позичальник не виконує стосовно своєчасного повернення сум отриманих кредитів та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні Кредитними договорами терміни.

          Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

           Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ст. 1050 ЦК України).

          Відповідно до п. 7.1. кредитного договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Станом на 08 квітня 2009 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №11131996000 складає 49 230.98 доларів (сорок дев’ять тисяч двісті тридцять доларів 98 центів), що в еквіваленті 379 078.56 грн. (триста сімдесят дев’ять тисяч сімдесят вісім гривень 56 копійок): заборгованість за сумою кредиту –38 993.18 доларів США, що в еквіваленті 300 247 гривень 49 коп., заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом - 8 754.91доларів США, що в еквіваленті 67 412 гривень 81 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом –202.06 доларів США, що в еквіваленті 1 555.86 гривень 86 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –1 280.83 доларів США, що в еквіваленті 9 862.40 гривні 40 коп.

23 березня 2007 року для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 як майновим поручителем позичальника був укладений договір іпотеки №11131996000/11132524000/2/3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 649, відповідно до умов якого в іпотеку банку передане нерухоме майно, а саме: житло, реєстраційний номер 7355675, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 134 (сто тридцять чотири)АДРЕСА_2 . Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 вересня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

У зв’язку із порушенням умов кредитного договору банком на адресу відповідача було направлено вимогу вих. № 32/243-92 від 06 червня 2007 року про погашення заборгованості за кредитним договором.  

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки. Позивач, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

Надаючи грошові кошти відповідачеві, банком було задоволене потреби відповідачів, надавши в користування грошові кошти, при цьому передбачивши порядок та умови при яких можливі права та обов’язки сторін. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та вказаних правил.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України).

Що стосується вимог позивача, відносно розірвання договору (визнання недійсними умов кредитного договору) та припинення правовідносин, то вони теж безпідставні. Згідно частини 1 ст. 215 та ст.217 ЦК України підставою недійсності окремої частини правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, однак при укладанні та підписанні договору вимоги законодавства було до державо та виконано.

Отже, зупинивши свій вибір на ПАТ КБ «УкрСиббанк», відповідач погодився на умови надання кредиту як такі, що його влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг позивачеві та не вимагав укладення договору. Це була ініціатива особисто позивача. Це стосується в рівній мірі і договору іпотеки.

Суд приймає до уваги також  і ті обставини, що при укладенні кредитного договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору. Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства та правил. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. За ст. 632 ЦК України ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною. Відповідач звернувся до банку з проханням про видачу кредиту, з свого боку банком потреби відповідача було задоволено та надано кредитні кошти. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів, послуг тощо.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. ст. 1051, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобо'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися  на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов’язання стосовно відповідачів крім вказаних в договорі кредиту та договорі іпотеки сторін, а відповідачі цього не довели, відповіді відповідачам на їх звернення надавалися, відповідачі самі погодилися на всі умови договорів і добровільно підписали їх, твердження відповідачів про наявність будь-яких інших зобов’язань є припущенням.

Не може суд прийняти до уваги позицію відповідачів стосовно не визнання позовних вимог, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується.

При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), переданий за договором іпотеки № 11131996000/11132524000 від 22 березня 2007 року, укладеним між ПАТ (АКІБ) «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, яким було забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором № 11131996000 від 23 березня 2007 року, укладеним між ПАТ (АКІБ) «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, на загальний розмір вимог що підлягають сплаті заставодержателю з вартості предмета іпотеки, яка складає суму 247301.62 гривень шляхом надання ПАТ «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»права продажу предмету іпотеки - квартири 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська будь-якій третій особі для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк» в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»по кредитному договору № 11131996000 від 23 березня 2007 року; зобов’язати ОСОБА_2 передати ПАТ «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»оригінали наступних документів: свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська, витяг про реєстрацію права власності на це нерухоме майно № 4995825 від 10 вересня 2004 року та технічний паспорт на вказану квартиру; надати ПАТ «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ«УкрСиббанк»право на отримання будь-яких документів, в тому числі документи для укладання договору купівлі-продажу: свідоцтво про право власності на квартиру 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, подавати документи про реєстрацію права власності вказаного нерухомого майна, а також виконувати всі дії, пов’язані з укладанням договору купівлі-продажу предмету іпотеки з третьою особою –покупцем; зобов’язати ОСОБА_2 передати позивачу ПАТ «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ«УкрСиббанк»в управління предмет іпотеки за договором іпотеки № 11131996000/11132524000 від 22 березня 2007 року нерухоме майно - квартиру 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська (ключі та інш.) на період його реалізації відповідно до Закону України «Про іпотеку»та стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 30 гривень, а всього 1730 грн.

Таким чином обставини позовних вимог, стосовно яких у позивача є спір, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 16, 526, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 3, 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), переданий за договором іпотеки № 11131996000/11132524000 від 22 березня 2007 року, укладеним між ПАТ (АКІБ) «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, яким було забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором № 11131996000 від 23 березня 2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, на загальний розмір вимог що підлягають сплаті заставодержателю з вартості предмета іпотеки, яка складає суму 247301.62 гривень шляхом надання публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»права продажу предмету іпотеки - квартири 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська будь-якій третій особі для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»по кредитному договору № 11131996000 від 23 березня 2007 року.

          Зобов’язати ОСОБА_2 передати публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»оригінали наступних документів: свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4995825 від 10 вересня 2004 року на квартиру 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська та технічний паспорт на квартиру 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська.

          Надати публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ«УкрСиббанк»право на отримання будь-яких документів, в тому числі документи для укладання договору купівлі-продажу: свідоцтво про право власності на квартиру 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, подавати документи про реєстрацію права власності вказаного нерухомого майна, а також виконувати всі дії, пов’язані з укладанням договору купівлі-продажу предмету іпотеки з третьою особою –покупцем.

Зобов’язати ОСОБА_2 передати позивачу публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ«УкрСиббанк»в управління предмет іпотеки за договором іпотеки № 11131996000/11132524000 від 22 березня 2007 року нерухоме майно - квартиру 54 корп. 1 будинку 134 по вул. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська (ключі та інш.) на період його реалізації відповідно до Закону України «Про іпотеку».

          Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в особі Дніпропетровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк»судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 30 гривень, а всього 1730 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -