Онуфріївський районний суд Кіровоградської області              

Справа  № 2-а-1087/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17.05.2011

17 травня 2011 року суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Фадєєва С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області в смт. Онуфріївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення недоплачених сум щорічної грошової допомоги на оздоровлення як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, де просить суд прийняти рішення, яким стягнути з відповідача на його користь недоплачені суми одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки.

В заяві позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії та відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних зарплат. Управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області протягом 2007 –2010 років виплачувало йому вказану допомогу у менших розмірах, ніж це передбачено законом, що призводить до серйозного погіршення його матеріального становища та порушення його прав.

Відповідач управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області у визначений строк надав суду заперечення проти позову, в якому посилається на те, що одним із основних завдань управління є виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення виключно за рахунок субвенції з державного бюджету. При цьому управління забезпечує цільове використання бюджетних асигнувань. Також відповідач зазначає, що управління не є належним відповідачем у справі та посилається на те, що Міністерство праці, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомог та компенсацій згідно закону про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.   

Оцінивши повідомлені позивачем обставини та заперечення відповідача на підставі наявних у справі доказів, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі –Закон), в редакції, чинній на час спірних відносин, щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, при цьому частиною 7 цієї ж статті передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом (ст..1) також передбачено, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується в тому числі на принципах: соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Згідно з матеріалами справи позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії, що також підтверджується копією посвідчення та не заперечується відповідачем.

          Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року встановлено конкретні розміри допомоги на оздоровлення у визначеній (твердій) грошовій сумі, що суперечить вимогам  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Відповідно до довідки, наданої відповідачем, позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення у 2007, 2008, 2009 та 2010 роках по 100 гривен щорічно.

Згідно п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинена на 2007 рік. Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007року N 6-рп/2007 зупинення дії ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнане таким, що не відповідає Конституції України. Рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії в часі, таким чином, дія ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відновлена лише з 09 липня 2007 року.

Отже, на час виплати допомоги позивачу за 2007 рік, яка проведена 19.02.2007 року, що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської райдержадміністрації Кіровоградської області, дії відповідача були правомірними, оскільки узгоджувались з положеннями діючого на той час законодавства, а саме з постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про стягнення з управлінні праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області на його користь виплат на оздоровлення за 2008 - 2010 роки, судом враховується наступне.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: "одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року, визнано неконституційним. Рішення Конституційного Суду України не мають зворотної дії в часі.

Спірну суму за 2008 рік відповідач виплатив позивачу у 23.01.2008 року  у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, про що вказано Управлінням праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області у відповідній довідці, тому його дії були правомірними.

Протягом 2009 –2010 років змін та доповнень до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вносилось та не приймалося. Тому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вказаний період діє в редакції від 06.06.1996 року, та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

          Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Також  статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат,  які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак, будь-яких постанов Кабінетом Міністрів України з цього приводу у 2009 році та у 2010 році не виносилось, рішень Конституційним Судом України не приймалось.

          Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку допомоги на оздоровлення, яка передбачена статтею 48  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, визначений законами про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, при здійсненні виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві за 2009 та 2010 роки відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562.

Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення в 2009 році, а саме станом на 16.01.2009 року, у відповідності до ст. 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" складав 605 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення в 2010 році станом на 12.11.2010 року у відповідності до ст..2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року визначений у 907 гривень.

Таким чином, дії відповідача у 2009 та 2010 роках щодо розміру виплати позивачеві одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 були протиправними.

Що стосується заперечень відповідача щодо того, що управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської райдержадміністрації Кіровоградської області не є належним відповідачем, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Частиною 5 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту громадян. Крім того, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936  "Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що виплата таких компенсацій та допомог провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Таким чином, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є безпідставними.

          Необґрунтованими також є заперечення відповідача щодо невиплати вказаної допомоги позивачу у розмірі, визначеному Законом, у зв’язку з відсутністю бюджетних асигнувань. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на нормах спеціальних нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом до уваги не приймається. Вказане підтверджується також і практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.    

          Разом з тим судом береться до уваги, що з даним позовом позивач звернувся до суду лише 11.04.2011 року. Відповідно до ст.99 КАС України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 -2009 роки, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до ч.1 ст. 100 КАС України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 -2009 роки, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову лише за умови, що на цьому наполягає одна із сторін. З матеріалів справи вбачається, що відповідач у своїх запереченнях на адміністративний позов не наполягав на застосуванні у даній справі наслідків пропущення строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом та не просив суд відмовити в задоволенні позову з цих підстав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь недоплачених сум одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача недоплачених сум одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, судом береться до уваги наступне. Згідно ст.. 99 КАС України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 11.04.2011 року, а виплати за 2010 рік управлінням йому були проведені 12.11.2010 року, суд прийшов до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду за вимогами про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  Оскільки позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом, не ставить вимогу визнання бездіяльності відповідача протиправною, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача та визнати бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до вимог ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2009 та 2010 роки - протиправною.

Зважаючи на те, що проведення нарахувань не відноситься до компетенції суду, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача вчинити дії з перерахунку та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до вимог ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2009 та 2010 роки.

          Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1 грн. 70 коп. понесених ним судових витрат.

          Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

Статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6,64 Конституції України, ст.ст.1, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6-14, 71, 99, 100, 159-163, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року N 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936  "Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення недоплачених сум щорічної грошової допомоги на оздоровлення як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС –задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст..48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 та 2010 роки протиправною.

  Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, встановленому ст..48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 та 2010 роки з урахуванням різниці, виплаченої в ці періоди.

  Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн. 70 коп.

           В задоволенні інших вимог –відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

CуддяОСОБА_2